Юбілуючій русиньскый літературный язык на Словакії

(Споминкы і задуманя ся по двадцятёх роках)

 

Про історію поєдных народів є такый період як єдно клїпнутя очіма. Ани про історію хоцькотрого конкретного языка то не представлять даякый довгый час. Але про історію языка малого народа в сердцю Европы, котрый быв перед двадцятёма роками торжественно выголошеный за язык норматівный, за язык літературный, за язык кодіфікованый, тых двадцять  років є такый час, кідь уж можеме не лем споминати (а треба то робити, бо памятници уж поступно одходять споміджі нас), але тыж оцїнёвати зроблене в бурливім часї кодіфікації і за протїкшу добу.

Read more …

Пряшівска універзіта буде мати унікатну Бібліотеку карпаторусиністікы

Пряшівска універзіта є єдинов універзітов на Словакії, котра од року 2007 реалізує акредітоване высокошкольске штудіюм бакаларьского (Бк.) і маґістерьского (Мґр.) учітельского штудійного проґраму (ШП) русиньскый язык і література, т. з. штудіюм материньского языка і літературы єдной із 14 штатом акцептованых народностных меншын. В новодобій історії ся обидва штудійны проґрамы з обєктівных условій (невызнаня окремой народной ідентіты Русинів і їх языка бывшым тоталітным режімом – аж до року 1990) реалізують по першыраз, а аж кінцём академічного рока 2012/2013 ПУ выпустила першых абсолвентів Мґр. ШП, т. з. повно кваліфікованых учітелїв русиньского языка і літературы про 2. ступінь ОШ і про СШ. З той прічіны можеме конштатовати, же в обидвох припадах іде о експеріменталны штудійны проґрамы, котры за пять років реалізації в практіцї єднак проходили етапов пробованя з боку учітелїв партіціпуючіх на їх реалізації, но і штудентів 1. – 3. річника Бк. ШП і 1. – 2. річника Мґр. ШП. Ґестором реалізації даных штудійных проґрамів є од року 2008 окремый Інштітут русиньского языка і културы ПУ (передтым Інштітут реґіоналных і народностных штудії – окремо оддїлїня русиньского языка і културы), котрого працовници за остатнїх пять років інтензівно сондовали і оцїнёвали концепчнoсть першых штудійных планів, їх обсягову функцію, ефектівіту дідактічно-методічных аспектів в ходї їх реалізації, доступність адекватной штудійной літературы, но разом і поступно формовали професіоналный профіл абсолвента як высокошкольского педаґоґа – русиністу

Read more …

Русиньска орґанізація в Чеську ся актівізує

Общество Русины.цз – русиньска ініціатіва в ЧР (Spolok Rusíni.cz – rusínska iniciatíva v ČR), взникло в роцї 2011, як орґанізація з цїлоштатным діятельством, яке презентує русиньскы народностны  інтересы в ЧР. Центром орґанізації є Прага. Ініціаторами взнику общества были: Мартін Велічко, Петро Дерцо, Петро Настішін і Михал Феч, вшытко повнороды Русины, котры походять із выходной Словакії. В сучасности маме по орґанізачній сторінцї председу, 5-членный выбор, ревізора і 37 актівных сполупрацовників, офіціално записаных членів. Єдночасно маме пару стовом сімпатізантів, або з рядів Русинів, або нерусиньского жытельства. В рамках інформачных каналів основов нашой презентації є вебова сторінка www.rusini.cz i фестбукова сторінка Rusnaci v Prahe.

Read more …

Европска Україна ці евразійска Малоросія?

(Перероблена і росшырена верзія.)

Перед роком, кідь кріза на Українї стала главнов новинов у міджінародных медіях – принайменшім на дакілько тыжднїв, – много людей было несподївано заскочено. Але ці наісто были условія несподївати ся подіям, котры розвинули ся у тій мінливій частї світа?

Далшы роздумы суть споєны зо штирёма аспектами подій року, што минув: енексії Криму; стратеґічных цїлїв путїновской Росії односно звышку Україны; несподїваного обявлїня ся на сценї Мадярії і єй інтересу до Закарпатя; а тыж реакції лідрів Україны на єй так званый русиньскый вопрос.

 

Read more …