Пряшівска універзіта буде мати унікатну Бібліотеку карпаторусиністікы
Пряшівска універзіта є єдинов універзітов на Словакії, котра од року 2007 реалізує акредітоване высокошкольске штудіюм бакаларьского (Бк.) і маґістерьского (Мґр.) учітельского штудійного проґраму (ШП) русиньскый язык і література, т. з. штудіюм материньского языка і літературы єдной із 14 штатом акцептованых народностных меншын. В новодобій історії ся обидва штудійны проґрамы з обєктівных условій (невызнаня окремой народной ідентіты Русинів і їх языка бывшым тоталітным режімом – аж до року 1990) реалізують по першыраз, а аж кінцём академічного рока 2012/2013 ПУ выпустила першых абсолвентів Мґр. ШП, т. з. повно кваліфікованых учітелїв русиньского языка і літературы про 2. ступінь ОШ і про СШ. З той прічіны можеме конштатовати, же в обидвох припадах іде о експеріменталны штудійны проґрамы, котры за пять років реалізації в практіцї єднак проходили етапов пробованя з боку учітелїв партіціпуючіх на їх реалізації, но і штудентів 1. – 3. річника Бк. ШП і 1. – 2. річника Мґр. ШП. Ґестором реалізації даных штудійных проґрамів є од року 2008 окремый Інштітут русиньского языка і културы ПУ (передтым Інштітут реґіоналных і народностных штудії – окремо оддїлїня русиньского языка і културы), котрого працовници за остатнїх пять років інтензівно сондовали і оцїнёвали концепчнoсть першых штудійных планів, їх обсягову функцію, ефектівіту дідактічно-методічных аспектів в ходї їх реалізації, доступність адекватной штудійной літературы, но разом і поступно формовали професіоналный профіл абсолвента як высокошкольского педаґоґа – русиністу. На основі реалізації Бк. і Мґр. ШП в академічных роках 2006/2007 – 2011/2012 пришло ід такым заключіням:
- Обидва ШП треба інововати в области штруктуры, обсяговой функції і годиновой дотації.
- При іновації штудійных планів треба ефектівнїше апліковати прінціп пріоріты і пропорціоналіты, а то так, жебы в обидвох ШП было акекватне і пропорціоналне заступіня домінантных предметів з русиньского языка і літературы, якы належать до ядра ШП, доповненых предметами з културы, історії і етноґрафії.
- При конціпованю новых планів треба брати в увагу коґнітівный аспект при сістематізованю або роздїлёваню єдиниць ШП до окремых річників і семестрів при штандардній добі высокошкольского штудія – в корешпонденції з вже здобытыма компетенціями штудентів в попередных річниках ці семестрах штудія.
- Кідь выходиме з 3. пункту, є потрібне прецізнїше позерати на лоґічне надвязаня окремых лінґвістічных і літератно-научных предметів.
- Позераючі на підвышуючій ся інтерес о русиністіку з боку штудентів, котры не знають русиньскый язык, респ. ёго діалекты, до штудійных планів ся мусять задїлити доповнюючі предметы, респ. актівіты хосенны про скоріше здобытя языковых компетенцій в русиньскім літературнім языку (лїтня школа русиньского языка і културы, семінар карпаторусиністікы, конверзачны семінары, послух і порозуміня учебных текстів з авдіозаписів, респ. цїлых взоровых годин або тем з ДВД).
- Кідь позераме на дефіціт, респ. не доступность адекватной штудійной і праменной літературы з карпаторусиністікы в Европі, є треба про потребы реалізації єствуючіх, но і припадных новых ШП на основі карпаторусиністікы выбудовати на ПУ шпеціалізовану Бібліотеку карпаторусиністікы, а то діґіталізаціов єдиной на світї „Carpatho-Rusyn Library“ на Торонтьскій універзітї і доповнити єствуючій книжну базу бібліотекы ІРЯК ПУ накупом адекватной одборной літературы.
Менованы заключіня ся стали основов на запоїня ся до проєкту выголошеного Аґентуров МШ СР про штруктуралны фонды ЕУ в ОП „Vzdelávanie v roku 2012“ (Едукація в роцї 2012). ІРЯК ПУ вєдно із Інштітутом мадярьского языка і културы і Центром цїложывотной і компетенчной едукації ПУ на выголошіня зареаґовали і вєдно приготовили проєкт під назвов Вылїпшїня языковых компетенцій штудентів ПУ в языках народностных меншын, конкретно в русиньскім, мадярьскім і (карпатьско) нїмецькім, котрый быв наконець і одобреный а в роцї 2013 го ПУ зачала реалізовати.
В рамках розвитку языковых компетенцій в русиньскім языку є проєкт заміряный на ключову цїлёву ґрупу, котров суть пріорітно высокошкольскы штуденты бакаларьского і маґістерьского штудійного проґраму русиньскый язык і література, учітелї окремых дісціплін обидвох ШП на Пряшівскій універзітї задїлены на ІРЯК і докторанды, котры сі выберуть тему своёй дізертачной роботы із сферы карпаторусиністікы (язык, література, култура, соціолінґвістіка і под.). Міджі потенціалных членів цїлёвой ґрупы можеме раховати і штудентів іншых цїлоуніверзітных інштітутів і теолоґів Русинів, якы сі можуть ку свому штудіу наволити і штудіум выберовых дісціплін з поміджі дісціплін ШП русиньскый язык і література. Одгадом іде о цїлёву ґрупу в чіслї коло 200 особ. Видить ся нам, же резултаты проєкту в даній фазї розвитку русиньского языка на Словакії і вообше в карпатьскій области (переважно в подобі штудійной літературы) будуть хосенны і про дакілько цїлёвых ґруп з мімоуніверзітного округу, якы бы їх могли вывжывати на пріватне себекултівованя, на розвиваня своїх языковых, літературных, лінґвістічных і літературно-научных компетенцій. Іде передовшыткым о:
а) учітелїв основных школ з навчалным языком русиньскым,
б) учітелїв ОШ з навчанём русиньского языка,
в) учітелїв ґімназій з навчанём русиньского языка,
г) авторів і выдавателїв учебників русиньского языка і літературы про споминаны тіпы основных і середных школ,
ґ) редакторів русиньскых масмедії,
д) іншых актівных хоснователїв русиньского літературного языка (актівісты русиньскых сполків, актеры професіоналного русиньского театру, публіцісты, авторы умелецькой, научной або научно-популарной літературы, священици выходных церькви – ґрекокатолицькой і православной і под.)
При конціпованю проєкту на основі аналізы потреб цїлёвой ґрупы, сьме выходили в першім рядї з „темной“ епохы про русиньску народностну меншыну в попереднїм історічнім періодї од кінця 50. до кінця 90. років 20. стороча. Абсенція русиньскых народностных школ, абсенція підпорных механізмів на укрїплёваня народной ідентіты, ліквідація ґрекокатолицькой церькви як єдиной опоры розвитку і укрїплёваня народного усвідомлїня, про Русинів значіли асімілацію з маёрітным народом. Надїёв про народне возроджіня ся став рік 1989 і новый ревіталізачный проґрам Русинів, котрый сі становив 10 пріорітных цїлїв. Міджі нима, як перша стояла кодіфікація русиньского літературного языка і ёго заведжіня до різных сфер жывота, причім як першоряда была дефінована школьска сфера. Правдов є, же розвиток школьской сферы є про утриманя каждого етніка найважнїшов задачов, зато і Русины тот цїль брали як найважнїшый пункт свого ревіталізачного проґраму. Основаня першых школ з навчанём русиньского языка (Міджілабірцї, Свідник, 1997), першого Інштітуту народностных штудій і чуджых языків з оддїлїнём русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї (1998) і робоче місце методіка про русиньскый язык в рамках Методіцько-педаґоґічного центра в Пряшові значіли надїю на новый зачаток про розвиток русиньского народностного школства на Словакії. Дякуючі кооперації спомянутых інштітуцій ся зачали приготовлёвати першы школьскы документы – учебны основы і планы про навчаня русиньского языка на ОШ, пізнїше на СШ. В роцї 1999 быв приготовленый першый проєкт росшыреного штудія русиньского языка про штудентів ШО Учітельство про І. ступінь ОШ на Педаґоґічній факултї ПУ. Такый проґрам штудія із замірянём передовшыткым на русиньскый язык ся на Пряшівскій універзітї реалізовав аж до акредітації Бк. ШП русиньскый язык і література в роцї 2006. За тот час під веджінём працовників спомянутых інштітуцій – в авторстві, співавторстві, методічнім веджіню і рецензнім годночїню – на Словакії зачали выходити першы учебникы русиньского языка і літературы про ОШ і СШ. Приправа на акредітацію высокошкольского ШП сі жадала таксамо забеспечітиии єдиніцїїї ШП потрібнов штудійнов літературов, што значіло приготовлїня учебных текстів про множество дісціплін, і таксамо гляданя одборників на реалізацію навчаня. Хоць дотепер было выданых дакілько сінтетічных робот з области русиньского языка (Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык. Redaktor naukowy P. R. Magocsi, Opole, 2004, доповнене выданя із змінами 2007; PLIŠKOVÁ, A.: Rusínsky jazyk na Slovensku: náčrt vývoja a súčasné problémy. Prešov, 2007; VAŇKO, J.: The Language of Slovakia´s Rusyns./Jazyk slovenských Rusínov. New York 2000; ЯБУР, В. – ПЛЇШКОВА, А.: Сучасный русиньскый списовный язык, Пряшів 2009 і іншы) і русиньской літерататуры (DUDAŠ, N. (ed.): Rusinski/ruski pisni. Novi Sad, 1997; ПАДЯК, В.: Нарис історії карпаторусинської літератури ХVI-XXI століть. Ужгород, 2010; ДУЛИЧЕНКО, А.: Писменность і літературные языки Карпатской Руси. Ужгород 2008), доднесь про потребы обидвох высокошкольскых ШП хыбують окремы книжны выданя штудійных текстів із задачми (скріпта) про навчаня окремых дісціплін русиньского языка і історічных етап розвитку русиньской літературы з образками добовых текстів, як і дакотры уже выданы книжны роботы і штудійна література, котру на Словакії і за граніцями выдають русиньскы сполкы, высокошкольскы інштітуції і академічны працовници.
Нова доступна література ся може стати іншпіраціов про заведжіня новых дісціплін до ШП но і потребным праменным базовым матеріалом на приправу аналоґічных учебных текстів, адаптованых на містны, т. з. словацькы условія, затоже єдиным із основных проблемів нашого працовиска іновації ШП є і тот, же в рамках СР ся такый проґрам окрем Пряшівской універзіты не реалізує ани на єдній універзітї. За граніцями ся реалізує або росшырена форма шудія (Педаґоґічна універзіта в Кракові), або Бк. і Мґр. ШП на універзітї в Новім Садї (Сербія), но в данім припадї іде о шпеціфічный проґрам, кідь позераме на шпеціфічны условія розвитку бачско-сримскых Русинів і їх языкову сітуацію, котру не мож механічно апліковати на языкову сітуацію Русинів на Словакії. То є і найважнїша прічіна – чом при іновації обидвох спомянутых ШП мусиме выходити лем з выслїдків 5-річного пробованя пілотных ШП на ПУ і приготовлёвати учебны тексты на основі особных практічных скушеностей з навчаня окремых дісціплін (фонетіка і фонолоґіа, морфолоґія, словотворїня, розвиток языка і діалектолоґія, література, історія і теорія літературы). Далшу барз вызначну часть потребной літературы маєме наплановане здобыти діґіталізаціёв Карпато-русиньской бібліотекы Торонтьской універзіты, обсягом котрой ся будеме іншпіровати і при заводжованю новых дісціплін до ШП (напр. Языкы малых европскых народів, література малых европскых народів, Світова русиньска література і под.). Штуденты так на основі іновованых ШП здобудуть перегляд о екзістенції обдобных мінорітных языків у світї як є русиньскый язык а научать ся го брати не як штось выняткове ці аж екзотічне, але як часть европськой языковой сітуації, як нормалный факт, же коло языків „великых“ (штатістічно великых народів) ся можуть розвивати і цалком ефектівно фунґовати і языкы „малы“ (народностных меншын, народів). Іновованы ШП бы таксамо мали в бівшій мірї подати знаня о літературї і културї малых народів, подобных як суть карпатьскы Русины. На основі знаня о языковій сітуації ся штудентам дасть достаток простору на усвідомлїня сі рівноцїнности обидвох „катеґорій“ языків, што припоможе підвышіню гордости на їх народну ідентіту і материньскый язык як дїдовизню предків, котры треба зушляхтёвати і хоронити про далшы ґенерації. Абсолвенты з такым потенціалом знань і компетенцій бы ся перспектівно могли реалізовати не лем в школстві, респ. окремо в народностнім школстві, но таксамо в науцї, а то не лем карпаторусиністіцї, но і в лінґвістіцї, ці літерарній науцї „малых“ народів. Іде о таку сферу наукы і проблематікы, котров ся на Словакії не занимать дотеперь нихто. Роботы з той проблематікы знаєме од авторів з Естоньска (А. Дуліченко), Чеськой републікы (Л. Шатава), Анґлії (М. Стіфнс), Россії (Й. Бромлей, С. Брюк), США (Й. Майныгын). Їх вывжытя про іновованы ШП русиньскый язык і література бы были новым і унікатным розміром в профілї абсолвентів даного штудія на ПУ. Чекаєме, же проєкт підвышить в першім рядї локалный розвиток, т. з. злїпшіню профілу абсолвентів обидвох ШП. Новый обсяг ШП дає можности здобываня шыршых компетенцій – перегляд о проблематіцї не лем Русинів на Словакії, але вообще - карпатьскых Русинів, т. з. і Русинів жыючіх в Польщі, Мадярьску, на Українї, в Румунії, Сербії, Хорватії, но і в США – котры далеко перекрачують локалный рамец. Є то главно з оглядом на здобытя знань о меншыновій проблематіцї (язык, література, култура, історія) Русинів в окремых штатах. Вызначне поставіня – не лем локалне , но і міджінародне – буде мати в першім рядї Бібліотека карпаторусиністікы, затоже єдина так шпеціалізована книжніця з обсягом выше 15 000 тітулів книг і періодік од 17. стороча аж до сучасности ся находить лем на Торонтьскій універзітї в Канадї. Пряшівска універзіта ся дякуючі тому проєкту може стати досправды цїлоевропськым центром карпаторусиністічных штудій.
Доц. ПгДр. Анна ПЛЇШКОВА, ПгД.,
Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові