Юбілей вызначной славісткы

(професоркы Юлії Дудашовой-Крішшаковой)

12. марца 2015 ославила жывотный юбілей в научных кругах акцептована славістка, довгорічна бадателька в области славяньской філолоґіі і діалектолоґії, проф. ПгДр. Юлія Дудашова-Крішшакова, др. н., высокошкольска учітелька, ґарантка докторандьского штудійного проґраму славістіка – русиньскый язык і література з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.

Проф. Юлія Дудашова Крішшакова народила ся 12. марца 1945 в підтатраньскім ґоральскім селї не северї Спіша – Ждіар. Своїм положінём тото село творить нелем ґеоґрафічну, но ай языкову і діалектну  словацько-польску граніцю, котра як в минулости, так ай днесь притягує увагу лінґвістів. Така пестрофаребна діалектна область овпливнила ай професіоналне смерованя професоркы Дудашовой. Родна ґоральска область, шпеціалнї єй діалекты стали ся невычерьпным жрідлом бадательскых іншпірацій і многорічных діалектолоґічных бадань, выслїдком котрых было докладне познаня языковой сітуації словацько-польскых языковых контактів. Но нелем то. Роботы професоркы Дудашовой дають конкретны одповідї на многы теоретічны і практічны вопросы одношінь словацькых діалектів к діалектам іншых языків.

Зачаткы лінґвістічных бадань Юлії Дудашовой сягають до років высокошкольскых штудій на бывшій Філозофічній факултї УПЙШ в Пряшові (днесь ФФПУ), де під веджінём професора Штефана Тобіка зачала з выскумом ґоральскых діалектів нелем на Словакії, але ай з їх пересягом до Польска. Докторьску дізертацію обгаїла в Кабінетї чуджіх языків ЧСАН в Празї (1983). Далшы баданя в области словацько-польскых языковых контактів вели к выданю моноґрафії „Goralské nárečia (odraz slovensko-poľských jazykových kontaktov na fonologickej rovine)“ (Братїслава: 1993, 160с). Міджітым ся наша юбілантка габілітовала роботов К теорії выскуму языковых контактів (з акцентаціов на словацько-польску і словацько-україньску языкову область) і стала ся доцентков в одборї славістіка – славяньскы языкы (1992). Як назначує назва габілітачной роботы, свої научны баданя юбілантка росшырила о словацько-україньскы міджіязыковы контакты. Шыршый славістічный розмір дале вывжыла на конфронтачный выскум польского і україньского, пізнїше прибрала ай списовный білорускый язык, все в конфронтації зо словацькым, як материньскым языком. В контекстї тых – уже чотырёх (словацького, польского, україньского, білоруського) славяньскых языків ся бадателька зачала концентровати ай на історію славістікы, што єй привело до заснованя самостатной Катедры славістікы (1993), а професорка Дудашова ся стала єй ведучов. Вдяка заснованю той катедры выникли оптімалны можности про славяньскы лектораты – білоруськый, болгарьскый і польскый. Шкода, же з оглядом на компліковану політічну сітуацію в бывшій Югославії і наслїдны войновы удалости в Сербії і Хорватії не подарило ся зрядити лекторат сербохорватьского языка. Мено Юлії Дудашовой-Крішшаковой сятак поступно діставало до увагы нелем в рамках Словакії, але ай в цїлославяньскім контекстї, часто є позывана до заграніча на міджінародны семінары і конференції. Одразом такого шырокого славістічного заміряня ся стала єй друга моноґрафія:„Kapitoly zo slavistiky“ (Пряшів: ФФ ПУ,2001, 187 с.), наслїдно, в роцї 2001 ся інавґуровала перед Научнов радов ФФ ПУ у Пряшові на основі чого єй быв удїленый научно-педаґоґічный тітул професорка в одборї славістіка – славяньскы языкы.

З погляду славяньской філолоґії і діалектолоґії высоке узнаня і оцїнїня патрить нашій юбілантцї за єй подїл на едіції унікатного міджінародного діалектолоґічного атласу – “Общекарпатский диалектологический атлас“ (І. Кішінєв, 1989; II.Москва, 1988, 1994; III. Варшава, 1993; IV. Львів, 1994; V. Братїслава, 1997; VI. Будапешт 2001;VII. часть атласу є в друку). Професорка Дудашова є співавторков і членковміджінародной редакчной колеґії – словацькой народной комісії „CKDA“ (ЦКДА – Цїлокарпатьского діалектолоґічного атласу) од року 1975 з коордіначным центром на Інштітутї славістікы Російской академії наук в Москві.

Позад другой моноґрафії наслїдовала третя – „Kapitoly zo slavistiky ІІ.“ (Пряшів: ФФ ПУ, 2008, 311 с.). В обидвох „Капітолах“ Юлія Дудашова ся, окрім іншого, в контексї своїх славістічных бадань, занимать ай історіов славістікы. Ід свому юбілею сі сама подаровала четверту моноґрафію: „Fonologický systém slovanských jazykov z typologického hľadiska“ (Пряшів: Выдавательство ПУ, 2014, 222 с.). Тота є шпеціално цїнна нелем зато, же професорка Дудашова, вывжыючі теорію професора Ісаченка, ту описала фонолоґічну сістему вшыткых славяньскых языків з тіполоґічного погляду в сопоставлїню ід словацькому языку, але по першый раз загорнула до той тіполоґії ай малы славяньскы языкы, котры ся поступно зачали конштітуовати по роцї 1989, такы як кашубскый язык, боснянськый, македоньскый язык, а тыж русиньскый язык. Окрем уведженых публікацій, самособов, бадателька написала понад 90  научных робот і цїлый ряд одборных штудій. Часто выступлять на научных конференціях, сімпозіумах, семінарах нелем на Словакії, але ай мімо републікы (в Польщі, Чеську, Мадярьску, в Росії, в Болгарії, Хорватії...) Єй роботы цітують нелем дома, але ай в загранічу (бібліотека зазначіла понад 166 домашнїхі понад 80 загранічных цітацій).

Од року 2012  Юлія Дудашова-Крішшакова робить на функчнім містї професоркы на Інштітутї русиньского языка і културы ПУ і, як сама говорить, є рада, же має простор на далше баданя нелем области русиністікы, але ай славістікы вообще. ІРЯК в нїй має высоко ерудованого бадателя і скушеного педаґоґа, о чім свідчіть нелем єй публікачна робота, але ай ряд оцїнїнь як за моноґраґії, так ай за педаґоґічну роботу, ці за успішне рїшаня научнобадательскых проєктів. На інштітутї чітать лекції: розвиток русиньского языка і діалектолоґія, вступ до штудованя языків, шпеціално інтересны суть єй лекції основы славістікы і старославяньского языка. Професорка веде як школителька таксамо докторандів і віриме, же выховать холем єдного славісту зо шпеціалізаціов на карпаторусиністіку.

До далшых років жывота єй желаме передовшыткы міцне здоровя і ентузіазм до роботы, як найважнїшы предположіня,  потребны на сповнїня єй цїлїв в научнобадательскій, а тыж педаґоґічній роботї.

На многая і благая лїта, панї професорко!

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.