60. нaродeнины о. Димiтрiя Сидора
О. Димітрій Сидор – священик, писатель, сполоченьскы русиньскый діятель, народив ся 29. марца 1955 року в родинї православного священика в селї Лецовиця недалеко Мукачева на Підкарпатьскій Руси. Скінчів оддїлїня фізікы на Ужгородьскій універзітї і Московску духовну академію. 8 років быв парохом православного храму в Перечінї. Од 1990 р. є парохом катедралного храму в Ужгородї. Быв іншпіратором, архітектом і ведучім поставлїня нового катедралного православного Храму Хріста Спасителя в Ужгородї, кідь попереднїй храм на початку 90. років ХХ ст. быв вернутый русиньскій ґрекокатолицькій мукачівскій єпархії.
Ужгородьскій храм днес то нелем храм, але і цїлий архітектурный і культурный центер. Отець Сидор был єдным з головных орґанізаторів Общества св. Кіріла і Методія, дале быв ініціатором основаня Коордіначного центра русиньскых орґанізацій „Сойм“ в 1999 роцї. Быв актівным делеґатом на 4. Світовым конґресї Русинів у Будапештї, а о два рокы орґанізатором 5. конґресу в Ужгородї. О. Сидор є журналістом, публицістом, композітором і писателём. Выдає часопис „Християньска родина“ і новинкы “Підкарпатска Русь”. Окрем того, актывно брал участь при роботах над кодіфікуванём підкарпатьского штандарду русиньского літературного языка, написав русиньско-україньско-росийскый словник, перекладав Євангелію на русиньскый язык. Протоєрей Димітрій Сидор выдав тыж „Ґрамматику русиньского языка для Русинів Україны, центральной Европы і Америкы“. В ній поміщена є ай історія походжіня і розвитку русиньского языка.
Наш юбілант є єдным з найвеце знамых русиньскых діятелїв на Підкарпатьскій Руси. Од 2004 р. быв ведучім асоціації орґанізацій під назвом – „Сойм Підкарпатскых Русинів“. Довгы рокы старав ся о благо Русинів. Домагав ся у своїх выступлїнях, жебы Україна – согласно своёй конштітуції – узнала русиньску народность і забезпечіла Русинам повязаны з тым културны, языковы і політічны права. За своє сполоченьске діяльстбо быв шыканованый, застрашованый, а в 2008 р., в політічнім процесї одсудженый україньскым судом за прорусиньске діяльство.
О. Димітрій Сидор підкресклює: “Процес юрідічно-народностной самоідентифікації про Словінцїв, Словаків, Хорватів і про Русинів почав ся од Весны народів в 1848 р. і зевершыв ся 1918 роком, коли Сен Жерменьска мірова конференція юрідічно потвердила конкретны назвы малых народів Европы: Словенцї, Словакы, Хорваты, Чорногорцї, Сербы, Чехы, Українцї, Болгары, Росіяне, Білорусы і Русины. З названых малых народів, лем єден народ, котрый жыв і жыє дотеперь на южных схылах Карпат, менує ся в тым юрідічным документї конкретно – Русины!”.
Од Русинів приймийте, отче Димітрію, желаня – На многая і блaгая лїта!
лем.fm+