325 років од того, як Ґрек став ся єпіскопом Русинів

20. марца 2015 минуло точно 325 років од часу, коли до функції єпіскопа Мукачовской ґрекокатолицькой єпархії наступив Йосиф де Камеліс. Хто быв тот Ґрек і як ёго жывот повязав ся з історіов Русинів?

 

Світськым меном Іоан – Йосиф де Камеліс народив ся у 1641 на острові Хіос у втогдышнїй Османьскій імперії. Жыв у монастырї в Ґроттафератї недалеко Рима. В Римі дістав добру освіту і заставав функцію скріптора Ватіканьской бібліотекы.

 

Папа Александер VІІ. го 5. новембра 1689 року назначів за апостольского вікаря і высвятив го за єпіскопа севастійского. Тото высвячіня было зроблене в згодї з Яґерьскым єпіскопом. Призначіня єпіскопа Йосифа де Камеліса до Мукачова было дїлом прімаса Угорьска, архієпіскопа Колоніча. Він хотїв мати в Мукачовскій єпархії чоловіка, котрый буде вірный унії. Де Камеліса потведив в тій функції імператор Леополд 11. марца 1690 року і меновав го єпіскопом і тайным кралёвскым радцём. Новый владыка Йосиф, вєдно з тым і архімандріта, наступив до своёй функції у стародавнім монастырю на Чернечій горі коло Мукачова 20. апріля 1690 року.

Заведжіня унії єпіскоп Де Камеліс рїшыв реалізовати через орґанізованя містных соборів. Почас трёх років скликав 12 такых соборів на Підкарпатьскій і Пряшівскій Руси, чім значно посилнив унію.

 

Де Камеліс старав ся і о матеріалне забеспечіня своїх душпастырїв. В тім часі ґрекокатолицькы священици не мали такы права, як їх мали римокатолицькы. Дякуючі владыкови быв 23. авґуста 1692 року выданый „Діплом Леополда“, подля котрого ґрекокатолицьке духовенство было освободжене од підданства, было обдароване землями і правами. Мукачовскый монастырь быв освободженый од повинности уквартелёвати вояків.

 

Што іщі важнїше в ёго діятельства, єпіскоп Йосиф Де Камеліс намагав ся завести у єпархії канонічный порядок і орґанізовати освіту священиків. Заслужыв ся о то, жебы духовны мали книжкы, із котрых могли ся учіти. Но книжкы выдав і про народ. Де Камеліс написав наприклад „Катехизис“, котрый дякуючі священикови Іванови Корницькому вышов у 1698 роцї по русиньскы. Рік по тім вышов і його „Букварь“. Обидві книжкы были друкованы в Тырнаві. Першов книгов, котру там Де Камеліс выдав была книжка „Казуистика“ із 1692 року. В Тырнаві, котра друковала перед тым лем латиньскы, была заснована славяньска тіпоґрафія за часів Де Камеліса. Він мав планы засновати славяньску тіпоґрафію в Мукачові.

 

За ёго часів была заснована і фундація коло семінарії в Тырнаві, котра забесечовала каждый рік трём штудентам Мукачовской єпархії штудовати в Тырнаві. Но не вшыткы ёго планы могли ся зреалізовати. Забранила тому освободженецька война Ференца Ракоція ІІ. В часї того протигабсбурґского бунту Де Камеліс быв примушеный глядати азіл у Пряшові і одышов із Мукачова. В Пряшові Йосиф Де Камеліс 27. авґуста 1706 року і умер. Ёго гроб ся ниґда не нашов, но веце жрідел пише, же є похованый в кріптї під ґрекокатолицькым катедральным храм. Втогды, кідь Де Камеліс умер, то быв іщі храм римокатолицькых монахів.

 

Де Камеліс зрозумів, же є потребне, жебы священици были штудованы. Рокы служыв міджі Русинами як місіонарь і робив вшытко, жебы ґрекокатолици были єднотны і утримали ся в унії. Свою місію робив не позераючі на тяжкы условія. Дав добру основу про будучность ґрекокатолицькой церькви.

 

Петро МЕДЕВІДЬ, Пряшів

Go back