25-літя Стоваришыня Лемків

(Доповід Андрия Копчы на Надзвычайным Конґресі СЛ29.3.2014.)

 

Не буде то справозданя з діяльности Стоваришыня Лемків за минулых 25 років, бо такы мож найти в офіцийных справозданях Головного Заряду на Конґресы, але кус інформаций – што ся діяло в тым часі в нашій орґанізациі.

 

Ініцияторы

 

Нонашками першой сенсу стрікте лемківской орґанізациі, котра возникла в 1989 році під назвом Стоваришыня Лемків были безпосередньо Ярослав Горощак і Митро Русинко. О кілко тот другій был знаным лем в ліницкым середовиску (хоц мал одповіднє назвиско), то перший діял в ансамблю Лемковина, як тіж был єдным з ініцияторів розпаліня Огниска в Михалові, котре тепер є знане як Лемківска Ватра на Чужыні.

Очывиді, коли бесідує ся о Ансамблю Пісні і Танця Лемковина, то зараз на думку приходят братя Ярослав і Петро Трохановскы, котры попрез орґанізуваня Лемківскых Ватр на рідній Лемковині (ту треба повісти іщы о Володиславі Грабані, як єдным з думкодавців той, якже значучой для Лемків в 80-ых роках імпрезы) підтримували свідоміст Лемків што до іх окремой народности, як тіж потребу покликаня правдивой, незалежной лемківской орґанізациі. Але до 1989 рока было то практычні неможливе, хоц по 1956 році были пробы єй покликаня. Треба ту оддати чест такым людям як Павел Стефановскій, Ярослав Мерена ци Ярослав Зволіньскій, котры діяли в зеленогірскым середовиску (Зелена Гора).  

Чого то Митро Русинко і Ярослав Горощак сут нонашками Стоваришыня Лемків? А зато, же тот перший зорґанізувал в Ліґници 10 грудня 1988 рока стрічу з тым другым, посвячену походжыню і істориі Лемків, на яку пришли люде, котры онедолга, бо 4 лютого 1989 рока брали участ в першым, уж офіцийным орґанізацийным зобраню. Нашли ся уж серед них Лемкы не лем зо західньой Польщы, але тіж з Лемковины, враз такой 40 осіб. Не вшыткы были за покликаньом окремой орґанізациі, а бодай не в такым виді, в якым пак возникла.

 

Лемківскій Театр

 

На стрічу в Ліґници приіхал тіж з Валбжыха никому ближе незнаний Андрий Копча, котрий запрошыня дістал од Богдана Горбаля, а котрий похвалил ся, же написал драму Одтяты корені і хтіл бы ю выставити (скорше прібувал зробити тото в Михалові, де стрітил ся з Михалом Романяком, котрий му єднако одмовил). Зобраны позерали на Андрия Копчу дост підозріво а уж напевно Ярослав Горощак, котрий приіхал до Ліґниці жебы заінспірувати покликаня лемківской орґанізациі, а тымчасом він хотіл робити представліня. І ту нашол ся Митро Русинко, котрий обіцял зорґанізувати акторів до лемківского театру. В половині липця вказало ся, же Лемкы можут мати і єдно, і другє. Мало того. То на третій пробі Одтятых корени Митро запропонувал, жебы створити ініциятывну групу до покликаня лемківской орґанізациі. Листу підписало 17 "акторів".

Лемківскій Театр діял до 2000 рока. За тот час представил пят премєр: Одтяты корені (1989), Вертеп в Карпатах (1990), На чужыні (1991), Остатня година (1993) і Малювати, малювати (2000).

 

Назва орґанізациі

 

Перший проблем, хоц не головний, то была назва лемківской орґанізациі. О кілко перший єй член: Стоваришыня ци Товариство скоро остал выбраний, то дальша част назвы была долго дискутувана. Выберано медже двома: Стоваришыня Лемків і Стоваришыня Лемків-Русинів. Найвеце голосів зобрала тота перша а головным арґументом было тото, же для Поляків Русин барз коярит ся з Рускыма, котры в тамтым часі в Польщи не были одбераны прихыльні. Назву орґанізациі принято на наступным орґанізацийным зобраню 4 марця 1989 рока.

 

Статут

 

Початково статут Стоваришыня мал написати Митро Трохановскій, але остаточні зробил то Андрий Копча, котрий взорувал ся на новым... Статуті Ліґы Жінок (Liga Kobiet), бо такій акуратні был в найнівшым юридичным выданю Dziennik Ustaw. Корыстал тіж в невелькій ступени зо Статуту УСКТ. Першу версию Андрий Копча чытал през... 4 годины, а дискусия над поправками заняла такой другє тілко. 15 марця 1989 рока был зложений враз з писмом і списком заложытели в Выділі Громадяньскых Справ Воєвідского Уряду в Ліґници през Митра Русинку і Андрия Копчу. Статут з невелькыма, барже косметычныма змінами обовязує до днес. Може треба го змінити, але то уж справа найближшого Конґресу ци Конґресів. На днешній ден Статут рахує 73 параґрафы.

 

Реєстрация

 

В Воєвідскым Уряді кус ся зачудували, же якысы Лемкы хотят заложыти свою орґанізацию, але документы приняли і такой през два тыжні нич ся в тій справі не діяло. 28 марця задзвонил до Андрия Копчы директор Выділу Соспільных Справ Войцєх Кшижановскі і повіл, же хоче зареєструвати Стоваришыня Лемків на основі старой Уставы о Професийных Спілках і Соспільным Орґанізациях, бо закля буде обовязувала нова, зас мине кус часу. Треба лем было того самого дня приіхати до Ліґниці і поправити Статут. Пан каже, слуга мусит. За дві годины Андрий Копча был уж в ліґницкым Воєвідскым Уряді і товды вказало ся, же треба переписати цілий Статут, бо на каждій стороні сут блуды, головні інтерпункцийны. А до переписаня было лем... 18 сторін. Але де? В тамтых часах о машыну до писаня не было легко, а уряд заперали за годину. На щестя А. Копча был товды заступцьом директора Драматычного Театру в Валбжыху і знал директора Драматычного Театру в Ліґници, котрий удоступнил му театральну машыну до писаня. По пятьох годинах Статут был переписаний, а наступного дня занесений до Воєвідского Уряду.

7 квітня 1989 рока Выділ Громадяньскых Справ при Воєвідскым Уряді в Ліґници зареєструвал під числом 15 першу повоєнну лемківску орґанізацию під назвом Стоваришыня Лемків. 7 січня 2002 рока Стоваришыня Лемків было зареєструване в Крайовым Реєстрі Судівництва во Вроцлаві під номером 0000070213.

 

Домівка

 

През 25 років Стоваришыня Лемків (Головний Заряд і кружок в Ліґници) мал три домівкы і вшыткы они были недалеко себе: при ул. Явожыньскій 9 (сьвітлиця православной парафіі) в роках 1989 - 1992, при ул. Рузвельта 1 в роках 1992 - 98 і теперішня при ул. З. Коссак 6 од 1998 рока. На основі Нотарияльной Умовы з 17 листопада 1998 р. Стоваришыня Лемків выкупило єй на 99 років в вічысте ужыткуваня за 47250.06 зл. Од 1999 платили сме за вічысте ужыткуваня ґрунту 1038, а од 2011 аж 4680 зл. Од початку проблемом было огріваня. В 2014 має він ся скінчыти, бо Міністер Адміністрациі і Цифризациі признал Стоваришыню 103000 зл на тоту ціль, але окрем того мусит оно само выґаздувати 11500 зл. До того будут оплаты за ґаз, на котрий до кінця того рока маме невеликє фінансове забеспечыня.

 

Кружкы

 

Кружкы мали быти основном формом діяня Стоваришыня. Заряды, головний і окружны мали лем ім помагати в діяню, н.п. попрез высыланя внесків о дотациі до центральных і воєвідскых урядів як тіж інчых інституций: фундаций, банків і інчых спонсорів, але на внесок заінтересуваных кружків, котры не мают правной особовости і не можут тіж мати свого банкового конта.

Перший кружок Стоваришыня Лемків завязал ся 23 квітня 1989 рока в Хоцянові. Потім был Чмель, Ліґниця, Крениця, Ґожів Влкп., Любін. В другій половині 1989 рока завязали ся кружкы в Устю Рускым (Ґорлицкым) і Ждыни. Тот остатній мал орґанізувати VIIІ Лемківску Ватру, котра в 1990 році переносила ся до того села. В справі Ватры з зарядом Кружка СЛ в Ждыни одбыла ся 31 січня 1990 рока стріча представників Головного Заряду Андрия Копчы, Петра Трохановского і Штефана Косовского, як тіж кєрівника ансамблю "Лемковина" Ярослава Трохановского і єдного з думкодавців Ватры в Горах, Володислава Грабана. Што было дальше - вшыткы знают...

В році 1990 завязано Кружок СЛ в Михалові, в 1994 р. в Мальчыцях, в 1998 р. во Вроцлаві, в 1999 р. в Варшаві, в 2000 р. в Пшемкові.

Ріжны были діі кружків, але більшіст з них діє до гнеска. Заникли кружкы в Ждыни, Устю ци Варшаві, символічний є кружок в Чмелю. Найбарже актывны сут кружкы в Пшемкові і Ліґници. Інчы уактывняют ся при нагоді векшых імпрез, як хоцбы Вроцлав, Михалів, Хоцянів ци Любін при орґанізациі Лемківской Ватры на Чужыні, Крениця при Бієнале Лемківской-Русиньской Культуры (ту тіж орґанізувано два Сьвітовы Конґресы Русинів, в 1993 і 2005 роках), а Ґожів Влкп. зорґанізувал уж 21 Стріч з Лемківском Культуром і є то по Лемківскій Ватрі на Чужыні найстарша імпреза орґанізувана през Стоваришыня Лемків. Жаль, же кружок в Лісци не орґанізує уж Хвиль з Лемківском Культуром, бо было бы красні кєд бы не лем тот, але каждий кружок бодай раз в році орґанізувал даяку імпрезу.  

 

Пінязі

 

Бесідує ся, же орґанізация найліпше діє, коли... не ма пінязи. І штоси в тым є. През першы рокы свойого діяня Стоваришыня Лемків утримувало ся лем з членскых внесків і даровизн на конкретны ціли, так як хоцбы на купівлю компутерю для Редакциі Бесіда „Бесіда” і ксеро, на котрым головні друкувано часопис. Невелькы вплывы з його продажы, як тіж з продажы білетів на театральны спектаклі, інчы концерты і забавы спомагали выдаткы Стоваришыня.

Перша дотация, котру сме дістали од державы, а конкретні од Міністерства Культуры і Штукы в 1994 році на Лемківску Ватру на Чужыні вынесла аж... 50 милионів, але пред деномінацийом; на деншні пінязі є то 5000 зл. (для порівнаня - на тогорічну, уж XXXIV Ватру Міністерство Адміністрациі і Цифризациі признало 57000 зл.). Од 1995 рока Стоваришыня Лемків діставало уж (ци аж, бо інчы меншыновы орґанізациі были дотуваны такой одраз по трансформациі 1989 рока) реґулярні дотациі на імпрезы і выдавництва.

Днес, очывидні, не даст ся уж обыйти без реченых дотаций. Та думам, же окрем того нам од себе треба оддати для орґанізациі дакус веце часу і серця.

 

(Публіковане у лемківскім варіантї русиньского языка.)

Go back