Выбрала собі русиністіку
(К 50. народенинам ПгДр. Кветославы Копоровой, ПгД.)
В тых днях росшырила круг юбілуючіх русиністів на Словакії одборна асістентка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД..Родачка із Пчолиного (окр. Снина) перед вступом до світа наукы-русиністікы перешла дакількорічнов практічнов приправов у професіях, якы їй помогли найти одповідї на прінціпіалны вопросы повязаны з етнічностёв карпатьскых Русинів, враховано властной. Вдяка контактам нелем з ученыма – русиністами домашнїма і загранічныма, але і з простыма Русинами жыючіма в реґіонї северовыходной Словакії, ся сформовали її ясны погляды на темы і проблемы, о якых ся і з великым одступом часу од року1989 в русиньскім народностнім контекстї вели і ведуть полемікы. Без їх вырїшіня про самого себе у своїм внутрї тяжко бы было каждому чоловікови жыти і з істотов рушати ся в світї наукы, яку собі выбрав, ставляти собі конкретны цїлї і наповнёвати їх обсяг практічнов роботов. Думаєме собі, же наша юбілантка є з катеґорії тых людей, котры ани в особнім, ани в професіоналнім жывотї ніч не охабляють на нагоду. Все думать допереду, все має приправлены алтернатівы на рїшаня проблемів, з якыма ся „бавить“ і аналізує їх доты, покы не є спокійна з выслїдком. Наісто і вік, якого ся дожывать, є вызначным фактором, якый чоловікови уж ани не доволить к будь-якым проблемам ставляти ся інакше.
Кветослава Копорова (роджена Головачова) ся народила 25. юла 1964 у Снинї. Основну школу выходила в Пчолинім, де жыла з родічами як їх єдина дїтина аж до закінчіня середнёшкольскых штудій на сниньскій ґімназії (1982), де ся учіла в класї з україньскым языком навчаня. Высокошкольску освіту здобыла на Універзітї Павла Йозефа Шафаріка в Кошіцях, де выштудовала учітельску комбінацію словацькый язык і література – україньскый язык і література на Філозофічній факултї в Пряшові (1982 – 1987). Наслїдно наступила на куртый час робити як методік културно-освітнёй роботы до україньской културно-сполоченьской орґанізації „Культурний союз українських трудящих“ (КСУТ), але бівшу часть свого професіоналного жывота одробила в народностній масмедіалній сферї, наперед як редакторка україньского тыжденника „Нове життя“, а од року 1991 як редакторка русиньскых періодік Русин і Народны новинкы, з якыма актівно сплупрацує доднесь. Тоту роботу не перерушила ани по тім, кідь в роцї 2007 наступила до учітельской професії як высокошкольска асістентка русиньского языка до тогдышнёго Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты на Оддїлїня русиньского языка і културы, яке за рік пізнїше ся перетрансформовало на самостатный Інштітут русиньского языка і културы. Од тогды К. Копорова зачінать робити научну роботу а причім штудентів учіть културї русиньского списовного языка в ёго устній і писомній подобі. Під її веджінём уж дакілько років у русиньскых періодіках Народны новинкы і Русин ся обявляють статї штудентів, якым так прививать любов к русиньскому слову і култівує їх редакторьскы i писательскы способности.
В рамках підвышованя кваліфікації К. Копорова в роцї 2007 наступила на Філозофічну факулту Пряшівской універзіты на екстерны пятьрічны докторьскы штудії в штудійнім одборї Славяньскы языкы і літературы, в штудійнім проґрамі Славістіка зо замірянём на русиньскый язык, як многосторонно приправлена абсолвентка ФФ УПЙШ у Пряшові. Уж в рамках высокошкольскых штудій (1982 – 1987) абсолвовала про свою будучу научну роботу такы важны дісціпліны, як основы старославяньского і церьковнославяньского языка, історічну ґраматіку і діалектолоґію україньского і словацького языка, а навыше і основы іншых славяньскых языків – російского, польского і чеського. Была то солідна база знань, спершу на написаня діпломной роботы з области діалектолоґії із замірянём на выходо- і западоземпліньскы русиньскы діалекты, котры за дакілько років пізнїше (1995) ся стали основов про кодіфікацію русиньского языка на Словакії, а за далшых 17 років і на написаня і обгаїня єй дізертачной роботы (2012).
На основі здобытых знань з высше уведженых языків, якы в основі належать до вшыткых трёх ґруп славяньскых языків, як і вдяка штудіям доповнюючіх предметів, потрібных про освоїня лінґвістікы даных языків з діахронного і сінхронного аспекту, К. Копорова мала передусловія выбрати собі про свою дізертачну роботу тему звязану з будь-якым із уведженых выходославяньскых ці западославяньскых языків. Але вдяка новым условіям і сполоченьско-політічному розвою по роцї 1989 як новинарька ся стала інтеґралнов частёв ревіталізачного процесу свого материньского языка і народной ідентіты Русинів, к якым ся голосить, што природно переросло і до єй професіоналного інтересу о новоформуючу ся в нашім контекстї дісціпліну – русиністіку, котра на Пряшівскій універзітї, як єдиній на Словакії, ся розвивать од року 1999. Дакількорічна новинарьска практіка в народностных масмедіях – спершу в україньскім, але главно в русиньскых періодіках по роцї 1989, значіть, пару років перед єй наступом до научно-педаґоґічной практікы, помогло єй беспосереднё спознати реалну соціолінґвістічну і народностну сітуацію Русинів на северовыходї Словакії і в далшых країнах карпатьской области. Наповно їх абсорбовала, а наслїдно в своїх роботах – спершу публіцістічных а пізнїше і в научных – чутливо і обєктівно оцїнёвала, причім ся поступно заміряла на проблемы фонетікы і фонолоґії, орфоепії а в єй рамках найновше на акцентолоґію формуючого ся нового славяньского літературного языка. У процесї научной роботы все памятала на то, жебы єй выслїдкы были в першім рядї приносом про теорію розвиваючого ся русиньского языка, але главно про практічне выужытя в тых функчных сферах, в котрых говорена форма русиньского языка домінує. 17. септембра 2012 по скінчіню екстерных докторьскых штудій успішно обгаїла на Філозофічній факултї Пряшівской універзіты свою дізертачну роботу на тему Орфоепічна характерістіка русиньского языка на граніцї выходо- і западославяньскых лінґвокултурных контактів. З основных прінціпів русиньской высловности і здобыла научный тітул „ПгД.“ (PhD. – Philosophiae Doctor) в штудійнім одборї 2.1.28 Славяньскы языкы і літературы, в штудійнім проґрамі Славістіка. За великый плус обгаєной роботы поважуєме нелем спрацованя даной темы, бо єй выслїдкы можуть послужыти к розроблїню орфоепічной уровни сучасного русиньского языка, што дотеперь в словацькій русиністіцї было зробене лем в назнаках, але і факт, же на Пряшівскій універзітї то была перша обгаєна робота – написана в русиньскім языку. Хоць К. Копорова не робить довго в даній сферї, на основі дотеперь зробленого мы пересвідчены, же єй научно-педаґоґічна робота на універзітї є і буде приносом про розвой русиньского языка і русиністікы в общім.
Єй найблизшым цїлём є сконцентровати силы на то, жебы створити высокошкольскый учебник фонетікы і фонолоґії, дісціпліны, котра дотеперь была счасти роспрацована доцентом Василём Ябуром, а наслїдно має намір проглубити баданя в даній проблематіцї, яке може дати одповідї на розлічны вопросы з розвоя русиньского языка од найдавнїшых часів і, в конечнім дослїдку, може мати принос про лінґвістіку в шыршім контекстї.
Окрем того, К. Копорова цїлый час актівно пише і публікує научны і публіцістічны статї, а найновше ай учебникы. По здобытю научного тітулу зачала выповняти задачі научной таёмнічкы в рамках ІРЯК ПУ, орґанізує і веде научны семінары карпаторусиністікы, якы од року 2009 орґанізує інштітут, є едіторков научного рецензованого зборника Studium Carpato-Ruthenorum, якый од року 2009 выдає інштітут, од року 2010 є учітельков русиньского языка на Studium Carpato-Ruthenorum – Міджінародній лїтнїй школї русиньского языка і културы, яку на Пряшівскій універзітї орґанізує інштітут, запоює ся до научных проєктів в рамках научных аґентур КЕҐА, ВЕҐА, АПВВ, Аґентура про штруктуралны фонды Европской унії Міністерства школства СР, Уряду влады СР і другых. Свій час – в ролї учітелькы і председкынї Сполку русиньскы писателїв СР присвячує култівованю літературной продукції русиньскых писателїв, а окреме тым молодым людём, у котрых збагне талент на літературну і публіцістічну творчость. Выслїдкы їх сполочной роботы – про яку ся снажить здобывати ґранты на выдаваня і оцїнёваня творчости – мож уж дакілько років відїти на сторінках русиньскых періодік Русин і Народны новинкы.
В тій шырокоспектралній роботї в світї русиністікы, школства, русиньского културного і сполоченьского жывота, але і в особнім жывотї ПгДр. Кветославі Копоровій, ПгД., у звязи з єй вызначным юбілеём жычіме много сил, здоровя і успіхів, жебы її шырокый круг інтересів і надале приносив благородны выслїдкы на хосен розвоя Русинів.
На многая і благая лїта, Квето!
Доц. ПгДр. Анна ПЛЇШКОВА, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы ПУ в Пряшові, фотка авторкы