Першы штуденты в новім докторьскім проґрамі

Свої пятьрічны штудії учітельского проґраму русиньскый язык і література (в комбінації предметів) 13. юна 2014 на Пряшівскій універзітї закінчіло пять новых маґістрів. Были то абсолвенты Філозофічной факулты і Факулты гуманітных і природных наук Пряшівской універзіты, котры в тот день здали свої послїднї штатны екзамены з русиньского языка і літературы  на Інштітутї русиньского языка і културы. Позітівным фактом про ІРЯК ПУ, але тыж в общім про русиністіку як таку є тот, же вшыткы уведжены абсолвенты написали і успішно обгаїли свої діпломовы роботы з русиньского языка або з русиньской літературы, што є про них добрым предпокладом, жебы продовжовали штудії в новім докторьскім проґрамі славістіка – русиньскый язык і література в штудійнім одборї Славяньскы языкы і літературы, котрый по першый раз в історії отворить Пряшівска універзіта од нового академічного року 2014/2015. Не менше позітівным є факт, же тоту можность двоє тогорічны абсолвенты  – Мґр. Зденка Цітрякова з Колоніцї і Мґр. Михал Павліч з Пряшова – вырїшили такой схосновати і приголосили ся штудовати уведженый докторьскый проґрам. Окрем них, 14. юла 2014 на вступны екзамены до того проґраму на ІРЯК ПУ пришли далшы двоє уж давнїшы абсолвенты Пряшівской універзіты – Мґр. Марек Ґай з Міджілаборець (абсолвент ПдФ ПУ, проґраму Учітельство про І. ступінь ОШ з росшыренов формов навчаня русиньского языка) і ПгДр. Жанета Лішівкова з Курова. І так од септембра 2014 на ІРЯК ПУ зачнуть свої докторьскы штудії двоє докторанты в інтерній (З. Цітрякова, М. Павліч) а двоє в екстерній формі (М. Ґай, Ж. Лішівкова). Троє з них вырїшили у своїх дізертачных роботах заміряти ся на лінґвістіку (Ж. Лішівкова, тема Опис діалекту родного села, школителька проф. ПгДр. Ю. Дудашова, др. н.), соціолінґвістіку (З. Цітрякова, тема Літературный язык карпатьскых Русинів по роцї 1989, школителька доц. ПгДр. А. Плїшкова, ПгД.) і дідактіку русиньского языка (М. Ґай, тема Шпеціфікы навчаня русиньского языка в школьскій сістемі СР, школителька А. Плїшкова), а єден на русиньску літературу (М. Павліч, тема Русиньска умелецька проза на Словакії по роцї 1989. Ідейно-тематічный і естетічный погляд,школитель доц. ПгДр. Андрій Антоняк, к. н.). Тым ся властно зачінать писати нова етапа розвоя русиністікы на Пряшівскій універзітї і на Словакії, коли высокошкольску освіту ІІІ. ступня з русиньского языка і літературы зачнуть здобывати абсолвенты І. і ІІ. ступня того істого проґраму штудій, але таксамо абсолвенты ПУ, якы русиньскый язык або учать в основных школах, або інакшым способом го вывжывають у практічнім жывотї і потребують знати ёго літературну норму. Віриме, же за 4 – 5 років ряды сучасных ученых-русиністів росшырять якраз тоты молоды одборници на русиністіку, выхованы Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты.

-ап-

1. Першы русиньскы штуденты в новім докторьскім проґрамі славістіка – русиньскый язык і література: інтерна докторантка Мґр. З. Цітрякова з Колоніцї.

2. Інтерный докторант Мґр. М. Павліч з Пряшова.

3. Екстерна докторантка ПгДр. Ж. Лішівкова з Курова.

4. Ектерный докторант Маґр. М. Ґай з Міджілаборець.