Українороны і кріпторусины

Яв, о котрім буде реч, уж проходив у русиньскій історії. Сто років перед тым, на кінци 19. – зачатку 20. стороча, споміджі Русинів вычленила ся ґрупа представителїв, так званы мадяроны – по кровли бывшы етнічны Русины, але станувшы на позіцію мадярьского патрiотізму. Тоты люде з підцїнёванём ставили ся ку своїм одноплемінникам і предкам. Жебы доказати свою абсолутну одданость Мадярьску, робили вшытко, жебы Русинів як народ зничіти, в повній мірї го всунути до мадярьской народности. Они брали участь у мадярізації через школу і ґрекокатолицьку церьков. Тоты люде не здобыли повну підпору з боку жытельства „теріторії на юг од Карпат“ і были приїманы як народностны зрадцёве. Тадь і сам термін „мадярон“ в народї  быв приїманый неґатівно і як недобра прозывка. По роспадї Австро-Угорьска ідеолоґічны погляды мадяронів часом здобыли окраёвый характер.

Дашто подобне видиме і днесь, кідь міджі многымa етнічныма Русинами зістає популарнов ідея їх принадлежности к україньскій народности, хыбить їм выразна русиньска ідентіфікація, хоць предкы тых людей поважовали ся за часть русиньского народа. Чом ся так стало? Корїня подобного проблему суть в минулости, в часї припоїня Підкарпатьской Руси к Україньскій ССР, а іщі скоріше, кідь Русины входили до зложіня Чехословакії. Галичане-націоналісты, котры як еміґранты пришли до Чехословакії, розшырили міджі русиньсков молодежов аґітацію принадлежности Русинів к Українцям. Но Русины тогды пережыли то і належный вплив україньство на Підкарпатю не мало. Так як абсолутна векшына жытелїв неґатівно односила ся к україньскій ідеолоґії вообще. Тогды популарным было русофілство.

Вшытко ся змінило по другій світовій воїнї. Жебы конечно закріпило ся на теріторії „за Карпатами“, СССР  (сам, без того, жебы сі то усвідомлёвав) став на позіцію україньского націоналізму. Русинів назвали „Українцями“, набрав курс на асімілацію, а їх землю дав Україньскій ССР. Русиньскы лідры, котры ся формовали в Чехословакії на домінуючій русофілскій ідеолоґії, были отстранены. На їх місто привезли „шпеціалістів“ з централных областей Україны або з Галичіны, жебы іщі веце українізовати край. Такым же способом перетрансформовали школы, до котрых в повній мірї завели перед тым чуджій україньскый язык і привезли учітелїв з выходу Україны. В леґітімаціях і родных листах такой змінили „народность“ на „Українець“.

Люде, котры продовжовали отворено говорити о своїй русиньскій ідентіфікації, зачали быти репресованы, а тоты найтвердоголовішы были посланы „робити“ в шахтах до Домбасу. Пануюча українофілска брутална і цінічна пропаґанда стала історічнов лжов, політіков цукру і батога, яков выховлёвала „новых Українцїв“. Така політіка принесла свої плоды. Праві в тот момент взникли так званы „українороны“ і „кріпторусины“, котры суть і днесь. Україноронів выховлёвали, а продовжують выховлёвати, наприклад так, як яничарів в османьскій імперії. За школьскыма партами втовковали антірусиньскы погляды, і теперь бывшы подля кровли Русины зачінають підцїнёвати своїх предків, котры захранили свої давноруськы корїня і бывшу штатотворну народность Підкарпатьской Руси.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     

Зрадцёве українороны, як даколи мадяроны, ясно зрекли ся своїх предків, русиньского языка, історії, народных лідрів і културы. Дослова як бывшый завзятый курящій, котрый перестав курити, і теперь ненавидить табаковый дым, так і они не можуть знести русиньскый рух. Тым самым указуючі подлизавость перед україньскыма властями. Дахто хотїв скорїше підняти ся по соціалній драбинї і дістати высоке поставлїня, дахто просто дезорьєнтовав ся і плавать по прудї, де му говорять, а дакому так просто  безпечнїше жыти. Скуточнї, ведь окрем україноронів суть і кріпторусины, котры з різных причін до днешнёго дня не можуть отворено повісти о своїм етнічнім самовызначіню, наприклад як кріптохрістіане – тайны наслїдователї Хріста в мусульманьскых країнах. В русиньскім русї  забезпечують, же при належній пропаґандї і воджатайстві медій, такы Русины говорять о собі справным способом і підтримують народностне возроджіня. Многы актівісты пересвідчують, же праві о сімпатії кріпторусинів днесь іде бой.

Нажаль, у связи з послїднїма подіями, якы взникли з револучной налады Майдану і „обчаньской“ войны, ряды кріпторусинів звекшують ся, а діятельство україноронів актівізує ся. Про властну безпечность і можности обвинїня зо „сепаратізму“ , многы жытелї Закарпатьской области на тоту тему днесь докінця не говорять. Дішло і до реалных кріміналных припадів, репресій в одношіню к воджатаям русиньского руху. Реално іде самобытна „гонитва за чароділніцями“ на тых, хто отворено пітримують право на екзістенцію підкарпатьскых Русинів. Вшытко тото ся робить зато, жебы дефінітівно „вырїшыти“ русиньскый вопрос.

Ґріґорій МІРОНОВ, grigmironov.livejournal.com

(Переклад з російского языка до русиньского списовного языка на Словакії зроблено редакціов інтернетовых новинок Академія русиньской културы в СР.)