Ґу означованю 90-рочнїци од початку виходзеня „Руских новинох“

Перши вистки о Руснацох у Бачки и Сриме обявйовани у цудзих новинох котри виходзели у Бечу: у „Сербских новинох“ уж на концу XVIII вику, од половки XIX вику у „Виснїку за Русинох Австрийскей держави“, а вец и у других новинох котри видавали Русини у Угорскей. Од осемдзешатих рокох XIX вику медзи Руснацох у Бачки и Сриме почали сциговац новини, часописи и кнїжки Русинох/Українцох з Галичини и Буковини, алє то кратко тирвало, прето же мадярски власци нє дошлєбодзовали же би Русини з Угорскей мали контакти з Русинами/Українцами з другого боку Карпатох.

 

ОЧИ, НА КОТРИ НАРОД ПАТРИ

 

На самим концу ХІХ вику, з потримовку мадярскей влади у Будапешту, почали за Русинох у Угорскей виходзиц новини „Недїля“. Редактор тих новинох бул Михайло Врабель, по походзеню зоз Закарпат’я, котри пред тим дзешец роки робел медзи Руснацами у Бачки и Сриме як учитель и дзияк. Новини ше друковали на карпаторусинским язику, на котрим нїхто живи нє бешедовал, и були цалком у согласносци з официйну мадярску политику гу Русином. Як то висловел о. Михайло Мудри, перши предсидатель Руского народного просвитного дружтва и його найвекши добротвор, „мали зме „Недїлю“, алє вона лєм на поли була наша, бо гоч слова у нєй були руски, алє дух мадярски и думи мадярски, а под конєц уж и з мадярскима буквами були“. Медзитим, Руснаци у Бачки и Сриме ше предплацовали на „Недїлю“ и читали ю, бо други подобни новини нє мали.

Млади руски интелектуалци на початку ХХ вику зрозумели же Руснацом у Бачки и Сриме нєобходни новини и календар на їх власним язику. Священїк Дюра Биндас и правнїк Михайло Гайнал 1913. року порушали акцию почац видавац новини и календар на язику Руснацох у Бачки и Сриме, алє ше им то нє поспишело.

Кед 1918. року створена Кральовина Сербох Горватох и Словенцох (од 1929. року Кральовина Югославия) Руснаци зрозумели же у новей держави створени вельо вигоднєйши условия за їх културно-просвитни и национални розвой. На Вельким народним собранию у Новим Садзе 2. юлия 1919. року основане Руске народне просвитне дружтво (РНПД), котре у чаше медзи двома шветовима войнами одбавело барз важну улогу у културно-просвитним и националним препородзе Руснацох у Югославиї. Од самого снованя РНПД його чолни людзе указовали же велька потреба же би Руснаци у держави достали новинку на власним язику, „бо новини, то очи, на котри народ патри, його уста, на котри гутори, руки и ноги на котри ше руша и ходзи. Новини су виснїк народней култури и просвити. А то маю буц и нашо нови“.

„Руски новини“ як орґан Руского народного просвитного дружтва почали виходзиц у Новим Садзе 4. децембра 1924. року.  Виходзели раз до тижня, звичайно на штирох, дакеди и на шейсц, а у святочнєйших нагодох и на вецей бокох. Од початку свойого виходзеня „Руски новини“ прилапели правопис по Ґраматики бачванско-сримскей бешеди Гавриїла Костельника. Остатнє число „Руских новинох“ вишло 6. априла 1941. року, кед бул бомбардовани Беоґрад.

„Руски новини“ були барз цепло привитани медзи Руснацами у Югославиї. Виходзели у тиражу найвецей до 1000 прикладнїки. У чаше велькей шветовей економскей кризи, пре чежку финансийну кризу и нєшорове плаценє предплатнїкох, новини на початку 1930. року престали виходзиц алє после полрочней паузи знова поряднє виходзели.

 

„РУСКИ НОВИНИ“

 

У уводнїку у першим чишлє „Руских новинох“ автор наводзи: „Руски новини“ буду преношиц гласи, як ми Русини, розшати широм швета, жиєме и напредуєме, на цо ше змагаме, цо нас цеши, а цо болї. „Руски новини“ буду нас медзи собу вязац, як до снопа, до єдней громади, да будземе силнєйши и шмелши. Вони нам буду труба, цо нас будзе зволовац на позор, да ше вєдно тримаме, да нє даме препаднуц нашому язику и вири, бо лєм дотля зме Руснаци док то зачуваме. Одорвани од пняка велького руского народу и по судьби Божей руцени аж ту долу на юг, отримали зме ше през столїтия, та то сцеме зробиц и далей: зачувац свою народносц. За тот циль нам буду служиц нашо новини“. У тих даскельо шорикох висловене и циль и улога „Руских новинох“ у живоце Руснацох у Югославиї. Алє тот циль и улогу нє вше було лєгко сполньовац. „Руски новини“ нїґда нє мали редактора професионалца котри би ше лєм з тим занїмал. Звичайно то робели священїки, Юрий Павич и Михайло Фирак, за мале надополнєнє. Нє було анї правих новинарох сотруднїкох. Алє вше було сотруднїкох и дописовательох котри без даяких надополнєньох и гонорарох виношели свойо становиска и информовали о живоце, намаганьох и проблемох Руснацох у поєдиних местох.

 

ПРЕДХОДНЇКИ „РУСКОГО СЛОВА“

 

Без огляду же нєшка цалком добронамирно, а ище вельо вецей нєдобронамирно, мож на рахунок “Руских новинох“ висловиц вельо пригварки и критики, нєспорне же вони у тим чаше одбавели барз значну улогу у велїх обласцох културного, просвитного, релиґийного, националного и вообще дружтвеного и привредного живота Руснацох у Югославиї. Зоз прилапйованьом правописа руского язика Гавриїла Костельника „Руски новини“, а исто так и „Руски календар“ и други виданя Руского народного просвитного дружтва у периодзе медзи двома шветовима войнами дали вельке доприношенє у формованю нашого литературного язика, писменосци и литератури. У велькей мири уплївовали на розвой просвити и образованя по руски у шицких населеньох дзе жили Руснаци. Борели ше за просвищованє Руснацох у найширшим значеню того слова, даваюци прилоги о образованю, о подзвигованю общей култури і здравственого живота, котри бул на досц нїзким уровню, и подзвигуюци свидомосц о потреби нєпреривного усовершованя и подзвигованя знаньох у обласци землєдїлства, статкарства, ремеселнїцтва.

 

По законченю Другей шветовей войни, у цалком нових политичних и дружтвених обставинох, у социялистичней Югославиї, хаснуюци традицию и искуство видаваня на руским язику „Руских новинох“ и “Руских календарох“, почали виходзиц „Руске слово“ и „Народни календар“.

 

Проф. др. Янко РАМАЧ, Университет  в Новим Садзе у Сербиї

 

(Опубліковане в оріґіналї – у войводиньскім варіантї русиньского языка.)

Go back