М. Сисакова – одышла у вічность

Родина, многы єй бывшы колеґове і знамы пришли 3. септембра 2014 до Дому смутку в Пряшові, жебы выпровадити у вічность свою жену, мамку, бабку, близку в родинї, бывшу єднокласницю у Театралнім інштітутї Карпенка-Карого у Києві, довгорічну артістку в колишнїм „Українськім націоналнім театрі“, пізнїше перемоневанім на русиньскый Театер Александра Духновіча в Пряшові, родачку русиньского села Габура, де ся народила 1. апріля 1942 і охабила нас у Пряшові по хворотї 29. авґуста 2014 – Марія СИСАКОВА, котру вшыткы єй близкы не называли інакше, як Маша ці фаміліарнїше Машка. Она роздавала ся на сценї і в родинї, а  кідь одышла до умелецького неба, зістало по нїй порожнё в просторї, але не в нашых сердцях, де буде надовго, но і она буде у вічности споминати на вшытко то добре в поземскім пережытім, але і на послїдню співанку од дївкы Ярославы у домі смутку.

 

З пару щірыма словами розлучів ся з нёв і єй молодшый колеґа-герець, а пізнїше директор ТАД – Маріан Марко, котрый притомным зо смутком повів:

 

„Світла у салї згасли, лем свічка запалена.

Машко, цїлый свій жывот єсь оддала театру. На сценї єсь жыла іншы жывоты, зо сцены єсь роздавала радости і щастя, сцена была і Твоїм жывотом. Дякую Ті, Машко, за Твою службу нашому театру, Театру Александра Духновіча у Пряшові.

 

Споминам собі на нашу першу стрічу на сценї. Як елев, робив єм заскок, прибіг єм на сцену, обняв Тя і... розторгнув Ті шатя. Не зато, жебы-м быв такый запаленый любовник, але зато, же єм мав таку велику трему. Лем єсь на ня ласкаво попозерала, з ласков ся усміхнула і грала єсь дале. Грали сьме Суєту-Марность.

 

Мож повісти, же вшытко є марне??? Нич не є марне!!! Твоя доброта, Твоя мудрость буде горіти в нашых сердцях, як поломінь запаленой свічкы. Твій ласкавый погляд, Твій ласкавый усмів остане в моїх мыслях. І мі, і вшыткым колеґам будеш хыбовати на далшых нашых премєрах.

 

Свою дорогу у вічность єсь сі выстелила плеядов герецькых креацій. Скланям ся перед Твоёв людьскостёв і перед Твоїм великым талентом.

 

Най Ті буде наша родна земля легков!.. Вічная Тобі память!..“

Go back