Русиньска оброда о школах і фінанціях

6-го септембра 2014 р. проходило в Гуменнім засїіданя Коордіначного выбору Русиньской оброды на Словеньску (КВ РОС). Было по перше засїданя того орґану по маёвім сеймі орґанізації, на котрім быв за нового председу Русиньской оброды зволеный Мілан Мнягончак.

Коордіначный выбор є найвысшым орґаном Русиньской оброды на Словеньску (РОС) міджі сеймами. Творять го председа орґанізації, членове Выконного выбору і заступцёве за кажду містну орґанізацію РОС, котрых є моментално 22. Споминане засїданя мало в планї обговорити головно школство і проєкты, котры РОС реалізує, припадно хоче реалізовати в наступнім роцї.

Участници засїданя были председом інформованы, же од нового школьского року ся русинське школство розросло о далшу школу з навчалным языком русиньскым. По Основній школі з матерьксов школов в Чабинах Русины маютьтаку саму освітню інштітуцію в селї Кална Розтока. Можливость учіти ся русиньскый язык была вытворена од того школьского року і на єдній із основных шкіл в Гуменнім.

Напрік тому собі орґанізація усвідомлює, же русиньске школство скоро не екзістує. Дотеперь не є ани єдной середёй школы, котра бы была з навчалным языком русиньскым, або на котрій бы ся холем пордарило вытворити русиньскы класы. На писмо, котре загнала Містна орґанізація РОС в Пряшові і в котрім членове жадали Пряшівскый высшый теріторіалный цїлок о то, жебы были такы класы вытворены на Споєній школї Тараса Шевченка з навчалным языком україньскым в Пряшові, дотеперь не дав нихто із компетентных релеватну одповідь. РОС але і напрік тому хоче зробити далшы крокы, котры бы в тім замірї могли помочі. А подля спомянутого засїданя орґанізація ся не успокоїть ани з кількостёв основных школ, котры суть з навчалным языком русиньскым, або на котрых ся русиньскый язык холем учіть. І зато хоче веджіня РОС контактовати старостів русиньскых сел, де суть школы, але і директорів тых школ, жебы бісїдовали о можливостях, як дістати навчаня русиньского языка на нашы села.

Председа Мнягончак дістав од КВ РОС повіріня загнати писмо новому міністрови школства Петрови Пеллеґрініови, жебы ся про русиньскы школы, покля ся буде продовжовати в реформі школства, зачатій бывшым міністром Душаном Чапловічом, яка не рахує з малокласныма школами, удїлив выняток, котрый бы нашым школам забеспечів далше фунґованя. В іншым припадї бы русиньске основне школство начісто скінчіло.

Засїданя занимало ся і фінанціями. Членове выбору были інформованы, же напрік того, же часть із 18 проєктів, котры РОС были на тот рік схвалены, орґанізація вже зробила, aле дотеперь не пришли з Уряду влады пінязї на банковый рахунок орґанізації. Членове таксамо выразили неспокійность з тогорічным перероздїлїнём веце як 260 тісяч евро в рамках русиньской меншыны. І зато буде внутрї орґанізації, але і на Округлім столї Русинів Словеньска презентовати пропозіції на вытворїня списку пріорітных проєктів на 2015 рік, якы суть про Русинів важны і котры бы мали быти, з погляду нашой меншыны, Урядом влады в наступнім року підпорены найвеце. На тых пріорітах бы ся РОС в рамках ОСРС хотїла доїднати з далшыма нашыма орґанізаціями, жебы быв поступ сполочный. Міджі пріорітами бы мали быти періодічна і неперіодічна преса, медії, освіта, школство і далшы.

Петро МЕДВІДЬ, Пряшів