Жебы конґрес не быв як конґрес

Тот тыждень єм ся в рамках Ствопчіка, котрый пишу в каждім выданю новинок Інфо Русин, задумовав над тым, же якбач не было ничого іншого, што єм тот рік чекав веце, як языковый конґрес, якый проходив минулый тыждень в Пряшові. Є по конґресí, і теперь є час роздумовати, што далше. І головно, старати ся о тото, жебы конґрес, не быв як конґрес.

Довгый час єм, напрік тому, же собі усвідомлюю важну роль Світового конґресу Русинів в істім періодї і ёго заслугы, крітіком діятельства конґресу. Бо конґрес ся окрім іншого змінив і на даяке місце, де собі представителї окремых членьскых держав раз за два рокы прочітають інформації о своїм діятельстві і в обмедженій формі припустять і даяку діскузію, котра наконець нич не змінить, і менують новы склады комісій, но і жебы сьме не забыли, зробить ся все якась резолуція. І потім два рокы… скоро нич.

Жебы то не было бране так, же зясь крітікую і варю поливку з чістой воды, можу спомянути приклады. Не знам як діють іншы комісії, но двоми членове редакції лемфм суть і членами Комісії про медії, котрой председом ся про мене невысвітельныма причінами став наш малярь Андрій Манайло, якый аж на засїданю комісії дізнав ся, же існує дашто таке як портал лемфм, котрый денно приносить свіжы інформації. Договор быв такый, же 1-го септембра буде інтернетове засїданя комісії, но днесь є 1-го октобра і ани я, ани колеґа Трохановскый жадне уповідомлїня о засїданю комісії не дістав. Не знам, ці сьме міджі часом были з комісії вышмарены, або, і то є про мене правдоподобнїше, жадна комісія не фунціонує. Она є. Про форма. Жебы ся не повіло, же не є.

О резолуціях вже шкода бісїды. Оно ся того в такых резолуціях велё попише, папірь знесе досправды велё, но ниґда єм не чітав жадны інформації од Світовой рады о тім, што, де, з кым і як наповнила з резолуції, котру має реалізовати по остатнїм конґресї. Она є. Про форма. Жебы ся не повіло, же не є.

В рамках языково конґреса, котрого єм быв минулый тыждень участный, одзвучало много інтересных і менше інтересных лекцій од нашых ученых. Єдно было в тых лекціях сполочне. Было то векшынов, може на два, ці три припады, рефереванём о тім, што уж в рамках русиньской лінґвістікы є. То є в порядку. Треба о тім інформовати, головно, кідь такый конґрес, де ся зыйдуть нашы лінґвісты, одбывать ся раз за сім років. Но хыбовало мі там єдно. Отворїня тем, котры будуть будовати нашу языкову будучность, як в окремых державах, так і в рамках приближованя ся вшыткых варіант русиньского языка карпатьского реґіону.

Єднов із болячіх тем писемной формы русиньского языка на Словакії є то, і то про обидві стороны „конфлікта“, хоснованя ці не хоснованя буквы „ё“, но і способы хоснованя буквы „ї“. Якраз конґрес быв про мене місцём, де єм ся надіяв, же в рамках діскузії одкрыє ся тота тема, і можеме єй вырїшыти так, жебы з тым проблем не быв. Ку спокійности вшыткых. Навеце, то не є лем темов двох поглядів на норму на Словакії, бо тема має шыршый контекст.

В смыслї того, жебы приближовати окремы нормы прияты в державах карпатьского реґіону, є може тота проблематіка іщі важнїша, як кідь бы мало іти лем о то, ці будуть писати вшыткы на Словакії єднако. Бо покля учены, і то без іронії або ганїня, роблять свою наукову роботу, є ту ґрупа людей, котры роблять денно языкову практіку і можуть в тій практіцї відїти проблемы, котры ся в кабінетї ученого не мусять обявити.

Навеце, кідь хочеме роздумовати о будучности якойсь „койне“ ґраматікы, то як перше нам треба вырїшыти єдтнотный алфавіт, котры буквы і як хоснуєме, і котры не хоснуєме „en bloc” у вшыткых карпатьскых варіантах русимньского языка. І не мать то смысел лем про будучность сполочной ґраматікы, котра може ниґда не буде, але має то великый смысел про фунґованя сполочных медій, якым є днесь і портал лем фм, жебы не робити людям коло чітаня хаос в тім, якы буквы ся хоснують. Покля сполочна ґраматіка є музиков будучности, сполочны медії суть днесь дякуючі лем фм реалностёв, на котру треба звертати увагу. Бо якраз тот портал може быти і добров основов на будованя сінонімічного словника карпатьскых варіантів русиньского языка, котрый бы так само міг помочі зближовати нормы і обогачовати окремы нормы.

Жаль, якраз такы темы не были одкрыты. І не бісїдовало ся о них ани в рамках діскузій. Намісто того маєме заключіня, де якраз такы темы, сполочный алфавіт і зближованя норм, суть залучены. Лемже, звідам ся, де была лїпша нагода о тім бісїдовати нажыво, робити компромісы, де была можливость выслухати і людей, котры роблять практіку того, чім занимають ся учены, як на конґресї.

Не быв бы єм радый, кібы конґрес быв як конґрес. Кібы тот языковый быв так само, як тот світовый, лем місцём, де собі каждый прочітать якыйсь реферат, де ся схвалить нова рада, котра собі потім сидить, де ся прийме якась резолуція, котру потім уж нихто властно не повнить, або кідь повнить, та нихто не знать хто, коли і як.

Зато ся теперь треба старати, жебы ся, уж кідь на конґресї не одкрыло ся то, што ся могло, о то нова языкова рада досправды намагала і жебы повнила свої заключіня нелем ку своїй спокійности, а головно ку спокійности хоснователїв языка, котрых не є аж так велё, жебы ученым могло быти єдно, як на їх нормы реаґують. Жебы нам нормы не были розділїнём, жебы нам были зближованём, і жебы люди радо писали по своёму без непотрібных комплікацій, котры нам выпливають „з авторітету“ офіціалных інштітуцій.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

Mґр. Петро МЕДВІДЬ, 1. 10. 2015