Русиньскый ректор Петербурзькой універзіты
І міджі Русинами є много такых, котры ся прославили у світї, заслужыли ся о розвиток наукы, освіты, і далшых дісціплін, а зато собі їх люде честують. Нажаль, много раз о них не знають тоты, з котрых вышли. Минать 245 років од народжіня Михаіла Балудяньского, Русина, першого ректора Петербурзькой універзіты.
Народив ся Михаіл Балудяньскый у Вышнїй Олшаві. Подля дакотрых жрідел тому было дня 26. септембра 1769, іншы пишуть 29. септембра. Быв економом, педаґоґом і політічным діятелём карпаторусиньского походжіня.
По закінчіню філозофії на академії в Кошіцях штудовав право на унівезітї у Відню. Доктором права ся став у 1779 роцї. На ёго світогляд впливали ідеї Французькой револуції. У своїх професійных поглядах Балудяньскый быв наслїдователём знамого анґліцького економа Адама Сміта. Быв членом якобиньской орґанізації в Угорьску, котра мала назву „Товариство свободы і рівности“, але по тім, што власти забранили екзістенції тій орґанізації, быв примушеный одыйти із Будапешту. Зачав учіти право і в 1802 роцї ся став деканом правницькой факулты в угорьскім містї Надьварад, сучасна Орадеа в Румунії.
Пізнїше, по рекомендації Івана Орлая, царьска Росія закликала Балудяньского робити в Російскій імперії. На основі повірїня царя Александра І. став ся выхователёёго молодшого брата Миколая І., по смерти Александра наслїдника трону. Пак зачав учіти як професор політічной економії Санкт-Петербурзького педаґоґічного інштітуту. Кідь ся школа реформовала і выникла Санкт-Петербурзька універзіта, Балудяньскый ся в роцї 1819 став першым ректором той універзіты. На тій функції заслужыв ся о демократізацію навчалной сістемы, котра ґарантовала право на освіту і підданым. За ёго веджіня універзіта здобыла реноме центра научного і културного жывота головного міста Росії.
Балудяньскый давав много пропозіцій, котры дотуляли ся реформы російской фінанчной сістемы. Тоты пропозіції были зроблены подля теорій Адама Сміта. Сполупрацовав і на новім кодексі законів Російской імперії. Приготовлёвав і першый навчалный проґрам про будучіх судцїв і быв на дакілько діпломатічных місіях. За вшыткы тоты ёго заслугы быв веце рез нагородженый орденами імперії і в 1840 роцї быв призначеный сенатором.
Балудяньскый по собі зохабив і велику літературну дїдовизну. Многы ёго лекції і роботы были цензурованы і пошырёвали ся в рукописах. Треба спомянути наприклад колекцію лекцій під назвов Сістема Михаіла Балудяньского. В тій роботї сформуловав концепцію розвитку Росії, котрой головным пунктом была намага о зрушіня невольницьтва.
Напрік тому, же Михаіл Балудяньскый підтримовав рух народного возроджіня славяньскый народів в Австро-Угорьской імперії, на розділ од іншых Русинів утримовав лем спорадічны контакты з отцюзнинов. Хоць не зробив ніч в одношіню к народному возроджінюРусинів, ёго заслугы в науцї, освітї і законах Росії суть предметом гордости Русинів. Є му присвяченых дакілько науковых бадань і ёго мено є прикладом успішной карьєры чоловіка, котрый походив із русиньского народа.
Умер Михаіл Балудяньскый 3. апріля 1847 року. Ёго буста находить ся міджі великанами наукы в Актовім салї Петербурзькой державной універзіты. В 2010 роцї му почас навщівы делеґації Міністерства културы Словацькой републікы, одкрыли в будові універзіты в Петербурзї памятну таблу.
Mґр. Петро МЕДВІДЬ, Пряшів