Русиньскый язык у нїмецькім проєктї
Перед штирёма роками, 24. септембра 2010, гостями Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты были высокошкольскы учітелї з Універзіты Алберта Лудвіґа у Фрайбурґу (Нїмецько) проф. Др. Юліана Бестерс-Ділґері Др. Ахім Рабус вєдно з 15 штудентамиславістічного семінара фрайбурьской універзіты. Гостїв прияла директорка інштітутудоц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., яка про них приправила лекцію на тему функціонованя русиньского літературного языка на Словеньску і в другых країнахЕвропы – в Польску, Українї, Мадярьску і Сербії. Гостї з Нїмецька реалізовали своє перебываня міджі карпатьскыма Русинами в рамках 12-денного научного проєкту під назвов Европскы языковы і меншыновы політікы. Соціолінґвістічнебаданя окрем Словеньска реалізовали в Польску, Мадярьску і на Українї.
Тот час настав в роцї 2014, коли Ахім Рабус є уж професором славістікы на універзітї в Єнї (Нїмецько) і недавно здобыв ґрант од нїмецькой надації на баданя сучасных трендів у русиньскім языку. Ёго проєкт є заміряный на соціолінґвістічне баданя, т. є.на сучасный статус русиньского языка в окремых країнахі на вплив штатных языків (польского, словеньского, україньского і мадярьского) на русиньскый язык.
„Наш проєкт є заміряный на дінамічны процесы в єднім із славяньскых языків – русиньскім языку, – говорить о своїм найновшім проєктї професор Рабус. –Русиньска теріторія лежыть в дакількох штатах, є роздїлена многыма языковыма і політічныма граніцями. Фраґментація русиньской теріторії мать два важны наслїдкы: на єднім боцї є то дестабілізація старого діалектного простору, на другім боцї зрод нового„черезгранічного‟ просторунаслїдком черезгранічных контактів,главно по роцї 1989. Русиньскый язык функціонує в дакількох славяньскых і неславяньскых країнах, зато ту взникають многы соціолінґвістічны проблемы, якы ся жадать высвітлити, окреме кідьна русиньскый язык суть діференцованы погляды, а то як на самостатный славяньскый язык зо своїма варіантами (Польско, Словеньско,Україна, Мадярьско, Сербія), і як на діалект другого языка, так як го трактують на Українї. На основі высше повідженого мож робити баданя і глядати одповідї на такы вопросы: Яка є сучасна сітуація в русиньскім языку? Як ся меншыновый язык/діалект мінить у різных соціолінґвістічных і контактных условіях? Якыйвпливмають граніцї і різны народны языкы на штруктуру русиньского языка? Якы наслїдкы мають штруктуралны, соціолінґвістічны і мімолінґвістічны факторы на языковыйпрояву тых шпеціфічных условіях?З помочов методы „map tasks“ і перцепчных експеріментів будуть ся аналізовати роздїлы міджі варіантами русиньского языка зцїлём высвітлити впливы граніць на дінаміку языковых/діалектных змін.‟
Професор Ахім Рабус із своїма асістентами проєкт зачінать реалізовазти од октобратого рокуа на ярь будучого року завітать і до дакількох сел на Словеньску, в Польску і на Українї. На ефектівну роботу нїмецькы бадателї будуть потребовати: 1) поміч при гляданю належных сел і респондентів, 2) родженых Русинів, актівно по русиньскы бісїдуючіх штудентів або іншы особы, котры бы могли зреалізовати часть роботы в реґіонах заселеных Русинами. Містны сполупрацовници в реґіонахмають в проєктї вызначну задачу, бо їх цїлём будероздобыти автентічный языковый матеріал одмістных людей. За свою роботу будуть фінанчно оцїнены.
В рамках проєкту є тыж напланованый „workshop“ в Єнї, на якім бы мали взяти актівну участьі лінґвісты з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, правдоподобно зачатком 2016 року. Ёго темов будутьевропскы меншыновыязыкы, враховано русиньского.
Віриме, же проєкт буде успішный і принесе новы і цїнны інформації до соціолінґвістікы і русиністікы.
-ап-
