В Мукачові проходив русиньскый фестівал, aле всерусиньскый зъязд не быв

В суботу 10-го октобра 2015 року дополудне мав од 10.00 год. києвского часу проходити Всезакарпатьскый зъязд Русинів. По нїм быв на 12.30 год. напланованый 17-ый річник фестівалу русиньской културы Червена ружа.

 

Зъязд, якый орґанізує Народна рада Русинів Закарпатя, орґанізація, котра зъєдинять скоро 90 процент русиньскых орґанізацій дїючіх на теріторії Підкарпатя, быв на послїднїй момент

одкликаный. Прічінов подля орґанізаторів мала быти непокійна сітуація в містї. Вночі із 8-го на 9-го октобра быв забитый молодый ромскый муж, што выкликало далшы непокійны дії в містї. Жебы ся вываровати розлічным провокаціям в одношіню ід Русинам, зъязд, котрый Народна рада Русинів Закарпатя орґанізує кажды два рокы, быв одложеный на новый термін , котрый іщі не быв уточненый. В каждім припадї одбуде ся аж по локалных выборах, котры на Українї в тім місяцю будуть проходити.

 

Хоць перша часть русиньского проґраму в суботу ся не одбыла, о 12.30 подля проґраму зачав вже 17-тый річник фестівалу русинькой културы під назвов Червена ружа. Участны наперед од будовы мукачовского драматічного театру, в котрім фестівал шторік проходить, пішли ід памятнику Александра Духновіча, коло котрого заспівали нашу гімну „Подкарпатские Русины“. Голова Народной рады Русинів Закарпатя Євґен Жупан(в центрї міджі дїтми) вєдно з ґрекокатолицькым священиком отцём Стефаном Сючом положыли під памятник нашого будителя вінець. Вінець участны принесли і під памятник святых Кіріла і Мефодія, апостолів Славян.

 

Потім уж проґрам продовжовав у просторах драматічного театру в Мукачові. Фестівал поблагословив отець Стефан Сюч. Русинів пришов на фестівал поздоровити пріматор Мукачова Золтан Лендєл, котрый припомянув, же в містї, но і в цїлій Закарпатьскій области, тісяч років жыють Русины з далшыма народами в мірї. Підкреслив, же києвскы власти як кібы бояли ся того, жебы Русины могли быти узнаны на цїлодержавній уровни, і жебы коло списованяжытельства могли голосити ся ід своїй народности. Подля ёго слов културу Русинів, їх звыкы і традіції собі цїнить.

 

Мілым несподїванём было, же на фестівал завітав і Ґенадїй Москаль, председа Закарпатьской областной державной адміністрації. Тот ся Русинам приговорив у їх материньскім языку – по русиньскы. Голова Народной рады Русинів Закарпатя Євґен Жупан у своїм приговорї за участи Ґенадія Москаля знова припомянув, же Русины все были і суть мірный і законопослушный народ так на Українї, як і в іншых державах, котрый не має жадны сепаратістічны снажіня і не має ніч з будьякыма выконштруованыма провокаціями.

 

Фестівал поздоровили і гостї – Русины з Польщі і Словакії. Словакію на Червеній ружі заступав Петро Медвідь. За Польщу быв у Мукачові участный Боґдан Ґамбаль.

 

В рамках фестівалу, котрый трывав веце як три годины, на сценї выступили многы ансамблї і солісты, котры презентовали русиньску співанку і русиньске слово. Мож спомянути дуо Червена ружа, дїтьскый ансамбель із Іршавы, женьскый ансамбель із Чинадїёва, дїтьскый ансамбель Бабчина співанка, Мирославу Копинець, сестры Перечіньскы, Осифа Лемка, Романа Пищальника, Серґея Савчука і далшых.

 

На фестівалїся передавала, як каждый рік, і Премія Александра Павловіча. Тоту того року здобыли авторы кодіфікачной літературы підкарпатьской варіанты русиньского языка Анна Меґела і Михайло Алмашій. Першыраз была Премія Александра Павловіча передана і русиньскым журналістам. За журналістіку премію здобыли Віра Кобулей, котра приготовлює у містній закарпатьскій телевізії Тиса русиньскый маґазін під назвов „Русинська родина“ і В. Черепаня – головный редактор новинок „Подкарпатский русин“. Нагородженым сердечно ґратулуєме.

 

Петро МЕДВІДЬ,фотоґрафія: Роман Пищальник

Go back