Выставка-несподіванка Анны Ґаёвой
7. новембра 2014 в Шарішскій ґалерії в Пряшові была вернісаж выставкы вытварных робот ку жывотному юбілею академічной малярькы Анны Ґаёвой з Пряшова (самособов, же єй образкы ся выставляли), котра в роцї 2014 року ославила 50 років од свого народжіня (але ниґде сьме ся не дізнали день і місяць єй народжіня, лем рік – 1964 і місто – Пряшів). Авторка є єднов із трёх дївок русиньского академічного маляря Анна Ґая з Пряшова, родака із села Суків, Міджілабірьского окресу, і ёго жены, тыж Русинкы.Также, кідь обоме родічі суть Русины – то і їх дївкы суть такы, зато і вытварнічка Анна є Русинка, прото мі на отворїню єй выставкы хыбовыв даякый русиньскый елемент, наприклад, хоцьбы в подобі русиньской співанкы, або даякого слова, же іде о Русинку, респ. о русиньску представительку фантазійного реалізму у вытварнім уменю на Словакії.
Перед тым, кідь ся одбыло святочне одкрытя выставкы у Пряшові, тота єй выставка была од 30. септембра до 30. октобра 2014 іншталована в Прімаціалнім палацї у Братїславі(!) А чом тоту выставкы єм назвав выставков-несподїванков, дїло просте – дакотрыма русинками і ґрафіками, главно на першім штоку Шарішской ґалерії, ся добре запрезентовала, а много єй образів были нелем про мене інтереснов несподїванков (prekvatením).
Вернісаж выскавкы академічной малярькы Анны Ґаёвой із Пряшова святочно зо словацькыма співанками зачала єй камаратка і меновкыня Анна Ґаёва з Кошіць. Потім авторку, а главно єй творчость представив притомным куратор выставкы Йозеф Реділла, котрый окрем іншого підкреслив, же: „В їй вольній ґрафічній творчости і книжнїй ілустрації домінують фантазійны композіції, котры мають характер архітектонічно-фіґуралного капріча зо сімболічным або алеґорічным обсяговым замірянём.“ Зато і ю, як і єй професора на Высокій школї вытварного уменя в Братїславі, Народного умелця Албіна Бруновского мож назвати ясныма представителями фантазійного реалізму на Словакії. Наконець, хоць бы то мало быти на зачатку, поздравив юбілантку і вшыткых притомных праві добігнувшый директор ґалерії Рудолф Дупкала.
Выставка є роздїлена на двї части: перша часть на нижнїм штоку, то суть ілустрації і образы про дїти, а там є і вітрина, в котрій суть штири русиньскы учебникы зо Словакії, котры ілустровала Русинка-малярька А. Ґаёва, міджі нима сьме відїли і перші два русиньскы учебникы автора Я. Гриба – Букварь і Чітанку про русиньскы дїти (міджі іншым і тоты учебникы помогли процесу выголошіня кодіфікації русиньского списовного языка на Словеньску), котры вышли в роцї 1994 і тогды сьме ся з А. Ґаёвов як ілустраторков і особов спознали, бо редакція Русина і Народных новинок тоты книжкы приправлялає до друку. Шкода лем, же хоць многы русиньскы учебникы ілустровала А. Ґаёва, в ілустрованю далшых настала вымушена павза, кідь обчаньске здружіня Русин і Народны новинкы за послїднї три рокы не выдало ани єден русиньскый учебник, же, нажаль, нато міністерство школства не мать пінязї. Але треба вірити, же перервана сполупраца, буде в далшых роках обновлены. Мы хоць тому віриме.
З другого боку нас тїшыть, же русиньска малярька А. Ґаёва недавно закінчіла свою найновшу роботу – ілустрації до першой книжкы приповідок по русиньскы і анґліцькы, а то небіщіка, нашого бывшого довгорічного сполупрацовника і дописователя русиньской пресы – Михайла Гиряка, родака з Пыхонь, Сниньского окресу. Ту треба подяковати тым, котры ся взыли за выданя той книжкы приповідок, а то ёго синови Славомірови Гирякови і проф. Павлови Робертови Маґочіови.
На першім штоку суть русинкы і ґрафікы про дорослых, многы з котрых ся мі барз люблять, главно тоты фіґуралны з лінії фантазійной реалізму. Суть нелем інтересны, але приносять і штось нове, тіпічне про А. Ґаёву, главно то суть розфукнуты плямы тушу, ненасилно доповнены рисунком тушов фіґур і різных річей, што давать єдно выдарене цїле. Не знам, ці дахто на Словакії робить таков вытварнов техніков?!
Также каждый, хто прийде на выставку, сі там найде тото своє, зато тота выставка бы могла быти добым місцём нащівы родічів із дїтми, може, праві теперь, у передрождественный час. А выставка є отворена в Шарішскій ґалерії у Пряшові на Главній ул. ч. 51 до 14. децембра 2014 і варто єй вітїти.
Наконець хочеме поґратуловати ку выставцї юбілантцї Аннї Ґаёвій і єдночасно заґратуловати єй ку 50. народенинам і зажелати єй при добрім здоровю і щастю іщі много прекрасных вытварных робот на радость любителїв вытварного уменя.
А. З., фоткы автора
1. Главныма особами вернісажі выставкы вытварных робот ку 50-річу А. Ґаёвой із Пряшова были: (злїва) акад. малярька А. Ґаёва, директор Шарішской ґалерії у Пряшові Р. Дупкала і куратор выставкы Й. Реділла.
2. Міджі ґратулантами по святочнім отворіню выставкы робот малярькы-юбілкантка А. Ґаёвой была і директорка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ у Пряшові доц. ПгДр. А. Плїшкова, ПгД.
3. Фотка на памятку з той выдареной вернісажі і выставкы А. Ґаёвой із єй родічами-Русинами.
4. Анна Ґаёва: Три конї, 1986, блайвас, двойфаребный русунок.
5. Анна Ґаёва: Хлопи-звірї (фраґмент, респ. половина), 2013, туш, русинок доповненый фаребныма одбытками уст.
6. Анна Ґаёва: Зузана і старцї, 1998, туш і фаребны одбиткы (печаткы намалёваных уст).
