Закарпатьскы Русины кодіфікують свій язык

Закарпатьске обласне науково-культуролоґічне общество Александра Духновіча презентовало 4 лінґвістічны выданя, які суть основов про кодіфікаціов русиньского языка. Іде о такы конкретны кодіфікачны публікації, як Русиньско-російско-українско-латиньскый словник лінґвістічної термінолоґії, Орфоґрафічно-орфоепічный словник русиньского языка, Ґраматіку русиньского літературного языка і Правила русиньского правопису.

 

Путь од ідеї до єй матеріалного втїленя до книг пройшла немала. Зо зачатку члены общества говорили о тім іщі в 2002 роцї. Потім була кропітка робота, много бадань, порівнянь із ґраматіками, якы були написаны скорше. Главно зоставителї 4 згаданых книг операли ся на документы, ґраматікы Андрія Бачіньского, Михайла Лучкая, Івана Панькевіча, Августина Волошина і многых іншых діятелїв і науковцїв.

 

„Перед нами было много вопросів: як писати, як называти, як вшытко поскладати. Як резултат тривалых діскусій, операючі ся на ґраматікы знамых русиньскых будителїв, наконець все сьме дойшли до сполочной думкы. І днесь маме выслїдок. То не ідеална робота, бо ідеал не екзіостує. Але мы ся уж приближыли до того, як бы то вшытрко мало быти. І то барз добре“, – підкреслив на засїданю общества знамый обчаньскый діятель, зоставитель дакількох із презентованиы книжных помічників Михайло Алмашій.

 

Зато, жебы зачати процес кодіфікації русиньского языка, до комплекту потребна іщі єдна книга – о веджіню дїловой документацію в русиньскім языку. Михайло Алмашій планує скоро зачати роботу і над нёв.



Кодіфікаційны матеріалы збачіли світ за помочі народного посланця Україны Івана Бушка. Подарило ся надрукувати по 150 екземпларів з кожного з  каждой публікації“, – повів председа Общества А. Духновіча Юрій Продан. – Часть з них народный посланець передав до парламентьской бібліотекы, выбору про народностны меншыны, а тыж научным експертам. Звышок буде експедовати до областей, главно русиньскым писателям, журналістам, а тыж їх подарують бібліотекам і освітным інштітуціям.



„Зроблена была барз велика робота. Тримаючі в руках тоты кодіфікаційны матеріалы, нихто не може теперь повісти, же нас, Русинів, не є“, – зазначів Юрій Продан.

-р-

тексты к фоткам:

 

• Oсобы, котры мають значну заслугу на приправі 4 публікацій, потребных на кодіфікацію русиньсдкого языка на Українї: (злїва) председа Общества А. Духновіча на Українї Ю. Продан і бывшый председа того общества, бывшый педаґоґ, русиньскый языкознатель М. Алмашій.

 

• Штири ліґвістічны книжны помічници: Русиньско-російско-україньско-латиньскый словник лінґвістічной термінолоґії, Орфоґрафічно-орфоепічный словник русиньского языка, Ґраматіка русиньского літературного языка і Правила русиньского правопису. Хыбує іщі єдна публікація і мож приступити к святочному выголошіню кодіфікації русиньского списовного языка на Українї. Віриме, же то буде успішне дїло, по попереднїх трёх пробах о кодіфікацію русиньского языка на Українї.

Go back