Звидительнїня

В остатнім часї нелем на соціалных сітях, але і в дакотрых чеськых і україньскых медіях пише ся о контактах чеського презідента Мілоша Земана і „Всемирного совета Подкарпатских Русинов“, котрый має свій центер у Чехії, і в котрім ся анґажує, мож бы было повісти, найновша русиньска еміґрація із Підкарпатя. На першый погляд ся дакотры інформації можуть відїти як великы політічны успіхы Русинів, но серёзно контакты русиньскых актівістів із презідентом Земаном, нажаль, реалну силу на рїшіня вопросів Русинів не мають.

Роздїлїня моці в Чехії і Словакії є аж на то, же в Чехії мають двокоморовый парламент, скоро єднаке. Законодарну, або леґіслатівну, міць має парламент – значіть посланцї голосують о пропозіціях законів, котры кідь ся схвалять, мали бы вступити до платности. Екзекутіву, значіть выконну міць має влада, котра была менована презідентом на основі резултатів парламентных волеб (покля є нормалный став і державу не веде якась урядницька влада ку передчасным парламентным вольбам). Презідент підписує законы прияты в парламентї, може їх не підписати і вернути до парламенту, менує владу, менує амбасадорів, менує судців найвысшого суду, професорів, передавать державны нагороды, є найвысшым велителём озброєных сил і так далше, і так далше. Но реално ниякым способом не може засяговати до зміны леґіслатівы, докінця ани до того, яку політіку веде влада державы, аж на то, же бы не підписав даякый закон, а і то може зробити лем раз. Покля закон перейде і другыраз парламентом, не зіставать му нич інше, як го підписати.

Презідент Земан є в остатнім часї на переднїх сторінках новинок головно зато, же має різны контроверзны погляды, котры роздїлюють чеську сполочность. Гей, оно є то лїпше, же уж не є в новинках лем зато, же мав десь „горячку“ і не знав стояти на властных ногах, лїпше про нёго, но правдов є, же Земан тяжыть із біженецькой крізы і все міцнїше поглядово стоїть на боку ултраправіцёх радікалів. Ніт, він сам ся не голосить ку радікалам, але притягує їх і реторіков їм не є далеко. Остатнїй раз то было відїти 17-го новембра, коли є в Чехії і на Словакії державне свято із нагоды зачатку „нїжной“ револуції в 1989 роцї. На мітінґу на Албертові, де выступав зо своїм приговором, го пришли підпорити членове нїмецькой екстремістічной ґрупы „Pegida‟ і не хыбовав ани основатель брітьской „English Defence League‟ Томі Робінзон. Сам Земан притім дакілько раз высловив ся на адресу україньскых фашістів, но тоты европскы як кібы му не перешкоджали.

В цїлій сітуації коло Земана може прийти дакотрым Русинам сімпатічне, же тримать контакты з представителями „Всемирного совета Подкарпатских Русинов“, стрічать ся з нимa, докінця, же кідь повів, же Чехія бы мала принимати міґрантів із Підкарпатя, а не з Азії ці Африкы. Дакотры собі то пояснюють так, же Чехія має інтерес о Русинів, і не дасть їм пропасти. Но реалность є інша.

І ту ся мусиме вернути на зачаток. Презідент Чехії на основі Конштітуції Чеськой републікы не має реално жадну ани леґіслатівну, ани екзекутівну міць. А може собі бісїдовати, што лем хоче. Ё стрічі з Русинами і высловы на їх благо можуть быти дакотрым Русинам сімпатічны, но нич не рїішають. На то, ці Чехія буде принимати біженцїв, і якых буде принимати, не має жаден вплив. Так само не має реално жаден вплив ани на рїшіня далшых вопросів Русинів. Вплив бы міг мати втогды, кібы мав в парламентї реалну політічну партію, навеце, кібы тота партія творила чеську владу. Но правда є така, же партія, котрой є честным председом, „Strana Práv Občanů‟, ся в остатніх парламентных выборах ани не дістала до парламенту.

Прикладом реалности чеськой політкы односно Русинів є відеозапис із Чеського парламенту сперед дакілько тыжднів. Премієрміністер Чехії Богуслав Соботка дістав од представителя таксамо радікалізуючой ся партії Томія Окамуры, яка реално не перешла вольбами і є вопросом, ці даколи перейде, під назвов „Svoboda a přímá demokracie‟, з яков будує „Всемирный совет Подкарпатских Русинов“ тыж добры одношіня, вопрос, на основі писма од представитеїв „совета“, якый дотуляв ся сітуації Русинів на Підкарпатю і помочі про них, як про бывшых обчанів Чехословакії. Соботка бісїдовав о тім, же моніторують сітуацію Чехів, котры жыють на Українї, і в складній сітуації, котра там вже довшый час є, ся україньскым Чехам уж дакілько раз помогло і буде помагати. Кідь быв вопрос повторяный, же темов не суть україньскы Чехы, але Русины, Соботка повів, же подля ёго інформацій із Києва Русины на Україні мають штандартну сітуацію як і вшыткы остатнї меншыны і не мать інформації о тім, жебы были даяк утискованы. Докінця повів, же Русинам фунґують і недїльны школы. Тото повів премєрміністер Чехії, председа владной партії, котрый зо своёв коаліціов реално тримать леґіслатівну а екзекутівну міць в руках.

Із того погляду є відїти, же одношіня ку Русинам і Підкарпатьскій Руси не є аж таке розділне в рамках словацькой і чеськой політікы. То є реалность. І презідент Земан, будьшто бы не повів, то реално не може змінити. Бо реалну міць тримать в руках дахто іншый. Зато стрічі Русинів зо Земаном і ёго высловы на адресу Русинів можуть быти дакому сімпатічны, но реално не вырїшують жадну справу. Хоць то може помочі єдному – звидительнїню ся. Но при ёго способности вырабляти сполоченьскы faux pas і тенденціях радікалізації і роздїлёваня чеськых жытелїв, ся мушу задумовати над тым, ці якраз коло нёго ся Русинам треба звидительнити?!

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

Петро МЕДВІДЬ