Вечернї школы русиньского языка про дїти і дорослых ОЗ Колысочка-Kolíska в 2015 роцї 

Вечернї школы обчаньского здружіня Колысочка-Kolíska продовжують свої актівіты і росшырюють свої ряды. З другого боку – дакотры і заникають. У роцї 2015 зачало учіти русиньскый язык у вечернїх школах 27 учітелёк у 32 класах довєдна 374 дїтей і дорослых.Подьме по порядку. Буду їх меновати і писати, што было характерістічне про їх фунґованя в 2015. роцї. За єден рік ся того тілько стане в нашых школах, же є даколи тяжке давати дефінітівны чісла.

 

В окресї Свідник сьме того року отворили штири вечернї школы із шестёма класами.

Бк. Марія Ґоцова учіть дїточкы в двох ґрупах, в старшій і молодшій на Основній школї на ул. Коменьского 307/22 у Свіднику. Зачінала як єдна з нашых першых учітелёк в септембрї 2013 – з єднов ґрупов. Марьєнка патрить к тым учітелькам, котры знають інтересно вести свої годины і так мотівовати школярїв, жебы з нима вытримали довше як єден школскый рік і мотівує і далшых школярїв так, же веде найбівшы дві ґрупы школярїв што до чісла в нашых вечернїх школах.

Людміла Венцуріковаі Яна Косарова учать в двох ґрупах на Основній школї на ул. 8. мая 640/39 у Свіднику. І они збудили інтерес о русиньскый язык на своїй школї.Мґр. Моніка Сакарова учіть од септембра 2014 у матерьскій школї в Строчінї, в змішанім селї – шарішско-русиньскім. К Моніцї Сакаровій ся приголосили і дїточкы нерусиньскых родічів, бо хотїли, жебы така добра учітелька, як є Моніка Сакарова, їх зачала учіти бісїдовати і співати по русиньскы. Мґр. Моніка Сакарова зачала учіти в нашых вечернїх школах  міджі першыма учітельками, іщі в септембру 2013. На ОШ з МШ в Шарішскім Щавнику і патрила ід найлїпшым учітелькам першого ступня. Знала дїти навчіти писати і бісїдовати по русиньскы ненаподобительным способом. Русиньскы дїти із Ш. Щавника і нерусиньскы дїти із недалекой Радомы. На жаль, школа в Шарішскім Щавнику заникла. А мала з нёй быти русиньска школа.

Ленка Фейкова веде ґрупу молодшых школярїв на ОШ на ул. Карпатьскій803/11 у Свіднику. При приправі рождественного концерту в 2014 роцї Ленка Фейкова представила дїточкы з найінвенчнійшым проґрамом. Дїточкы заграли приповідку в красных костімах і вказали своїм родічам і нам остатнїм позерателям, што ся научіли на годинах русиньского языка.

 

В окресї Снина сьме отворили в 2015 роцї найвеце вечернїх школ. Вісем з десятёма класами. В сниньскій долинї у вечернїх школах дотеперь найсилнїйше зазвучав голос Русинів. В самотній Снинї сьме отворили 4  класы вечернїх школ – дві в основных школах і дві в матерьскых школах. В валалох Сниньского окресу сьме отворили тыж 4 вечернї школы з шестёма класами. Мґр. Крістіна Крупова учіть на ОШ на ул. Штудентьскій 1446/9 у Снинї – уж од септембра 2013. То значіть, же довєдна з пчолиньсков школов учать нашы дїточкы по русиньскы уж третїй школьскый рік. Тому ся барз тїшу, же на нашых першых школах можеме уж бісїдовати і о контінуітї навчаня русиньского языка. Мґр. Любіця Белкова учіть на ОШ на ул. П.О. Гвєздослава 985 у Снинї од септембра року 2014 – дотеперь. Так як вшыткы нашы учітелькы, є міджі дїтми барз облюблена, бо ся на русиньскый язык к нїй голосять і Нерусины – Словаци.

Вєра Марунічова підхопила дїточкы на МШ на ул. Кукучіновій2544/7 – тыж в септембрї 2014. Нажаль, мусила в яри 2015 іти на операцію і так в 2015. роцї учіла лем в першім півроку, од септембра єй дїточкы пішли до першого рочника основной школы і друґы ся уж на русиньскый язык на їх матерьскій школї не приголосили. Є мі то жаль і зато, же директорка той школкы, панї Мґр. Крістіна Варшова, є главнов авторков довєдна з Мареком Ґаём, Маріов Ясиковов і недавно умершым Яном Грибом, нашой книжкы Русинскый язык про найменшых. Светлана Лучканічова веде кружок русиньского языкау МШ на ул. Будовательскій 2205/12 у Снинї. Тыж довше хвопрїла, но і так, дїточкы коло нёй зістали і так може в їх МШ учіти русиньскый язык другый школьскый рік – од септембра 2014 до того року. Мґр. Власта Мороховічова веде в 2015 роцї молодшу і старшу ґрупу школярїв на ОШ у Пчолинім. Патрить ід учітелькам, котры зачали учіти в нашых першых вечернїх школах в септембрї 2013 року. Зачінала з єднов ґрупов а теперь учіть в двох ґрупах. Власта Мороховічова веде свої годины сістематічно, роздїлила школярів до різных ґруп, а то так, жебы вшыткы дїти могли порозуміти навчалный матеріал собі властным способом. Дїти ся на їй годинах фурт велё научать і дізнають ся, якый богатый є русинсьый язык. ПаедДр. Яна Кочанова, директорка ОШ в Улічу, учіть в нашій вечернїй школї уж другый рік – зачала в септембру 2014 і в єй ґрупі было 28 дїтей, зато потім од януара 2015 зачали в Улічу учіти дві учітелькы. З панї директорков зачала учіти і Мґр. Славка Дінічова.

Мґр. Еміліа Штофікова учіть русиньскый язык од октобра 2014 дотеперь на ОШ з МШ в Кленовій. Перебрала штафету навчаня русинського языка од своёй директоркы – Мґр. Анны Федорковой. В недалекій Калній Розтоцї рік перед нашов стрїчов заложила директорка школы ПаедДр. Марцела Рунянинова ОШ з МШ з навчалным языком русиньскым. По нашім розговорї сьме ся догварили, же і на ОШ з МШ в Калній Розтоцї отвориме нашу вечерню школу. І зачали там учіти такой дві учітелькы. Довєдна з директорков ПаедДр. Марцелов Руняниновов, котра учіть старшу ґрупу, і Мґр. Маріана Рунчакова, котра веде молодшу ґрупу. Обидві ведуть годины русиньского языка інтересно про дїти, котры їх  барз люблять.

 

В містї Гуменне суть отворены 4 нашы вечернї школы. До русиньскых валалів того окресу сьме ся іщі не дістали. В септембрї 2014 сьме отворили  вечерню школу русиньского языка у МШ на ул. Тржебічскій 1839/13. Обявила єм там дві способны учітелькы, запалены і жертовны Русинкы –Ґабрьєлу Ребеёву і Гелену Сіскову. І так сьме зачали учіти русиньскый язык і в Гуменнім. Потім ся стало таке мале чудо. На Першім рочнику Гуменьского русиньского фестівалу в маю 2015 року выступили дїточкы з вечернёй школы із своїми учітельками Ґабіков Ребеёвов і Геленков Сісковов з півгодиновым проґрамом. І цїла авдіторія слухачів довго предовго тлескала дїточкам і їх учітелькам, котры научіли дїти декламовати дакількоминутовы стишкы і прекрасно співати русиньскы співанкы.

Модераторков цїлого проґраму І. Русиньского фестівалу у Гуменнїм была далша наша тогорічна учітелька, Мґр. Міріам Мудрікова, котра у нас зачала учіти в октобрї того року на ОШ на ул. СНП і не може собі вынахвалити то, як ся їй школярї запалили про русиньскый язык. Нескуточно їх то інтересує, суть зведавы на кажду далшу годину і барз ся їм любить учіти ся писати буквы азбукы.В тім істім часї, в октобрї 2015, сьме отворили нашу вечерню школу русиньского языка на недалекій матерьскій школї на ул. Партізаньскій 22 у Гуменнім. Кружок русиньского языка там ініціатівно зачала вести Ґабрьєла Біндзарова. Выпозерала сі нас і повіла, же найде дїточкы із цїлой їх школкы, котры ся будуть хотїти учіти бісїдовати і бавити ся по русиньскы. І нашла.

І представте собі далшу контінуіту отворену того року в нашых вечернїх школах у Гуменнім. МШ на уліцї Партізаньскій22 ся находить опротиОсновной школы на ул. СНП 1, де учіть Мґр. Міріам Мудрікова. Дїточкы скінчать навчаня у МШ, бо будуть мати 6 рочків і наступлять до недалекой школы. І там можуть так істо продовжовати в навчаню русиньского языка. Такым способом наша робота зачінать мати чім дале, тым веце глубшый характер, бо дїточкы не скінчать з навчанём русиньского языка по року, як ся в дакотрых нашых вечернїх школах стане. Подобну контінуіту сьме доказали створити і на далшій основній школї у Гуменнім. Уже другый школьскый рік учіме русиньскый язык в Матерьскій школї на ул. Тржебічскій. Недалеко ся находить ОШ на ул. Лаборецькій. Там  в септембрї того року зачала учіти русиньскый язык далша наша нова тогорічна учітелька, Мґр. Наташа Цоранічова. Зачала з єднов, но великов ґрупов. 21 дїточок ся у їх школї зачало учіти русиньскый язык того року. Кідь то так буде продовжовати, може отвориме з учітельков Наташов дві ґрупы – молодшых і старшых школярїв. Потім ся лїпше учіть учітелькам, бо учіти 7 і 8-річны дїти довєдна із 12 і 13-річныма не є таке просте.

 

В окресї Бардеёв учіла русиньскый язык в селї Ґерлахов абсолвентка Інштітуту русинського языка і културы ПУ у Пряшові Мґр. Яна Ґловнёва. Но, на жаль, лем єден школьскый рік. Од септембра 2014 до юна 2015. В септембрї 2015 уж є так мало школярів на школї, же ся їй не приголосили в новім школьскім роцї далшы школярї на навчаня русиньского языка. ОШ з МШ в Ґерлахові є прімарнов  школов, з першым ступнём навчаня. Векшына школярїв Янкы Ґловнёвой одышла до недалекого села Мальцов, котре є шарішскым селом, і там сьме іщі не нашли учітельку, котра бы там хотїла учіти русиньскый язык. В януарї того року сьме собі думали, же отвориме вечерню школу недалеко од Ґерлахова – в Кружлёві, де є велика девятьрічна школа. Обіцяла нам то єдна абсолвентка ІРЯК, но наконець повіла, же ся їй на такій великій школї в русиньскім селї не наголосив нихто на навчаня русиньскго языка. На жаль, про ню і про нас. І так буде і надале учіти руськый язык, хоць як сама повіла, не знать барз добрї по руськы. Парадоксно, скінчіла шпеціалізацію русиньскый язык. Но в окресї Бардеёв сьме зістали. Вдяка жертовности новой учітелькы, ПаедДр. Жанетты Лїшівковой, котра од септембра 2015 зачала учіти русиньскый язык на низшім ступню ОШ Бартоломея Кырпелца на ул. Тараса Шевченка ч. 3 у Бардеёві. За помочі директора Мґр. Івана Бандуріча сьме могли в октобрї того року, по занику нашой вечернёй школы в Ґерлахові, отворити школу праві у Бардеёві. Барз ся тому тїшиме, же сьме із Бардеёвского оркесу не мусили одыйти. Жанеттка учіть тыж барз інтересно. Видно, же учітелькы в нашых вечернїх школах суть вшыткы великы професіоналкы.

 

В окресї Стара Любовня сьме дотеперь отворили нашу вечерню школу лем в селї Камюнка. Такой на зачатку, в септембру 2013 там зачала русиньскый язык учіти панї учітелька Інж. Вєра Крайнякова. Учіла до юна 2015 – два школьскы рокы, помагав їйзвышовати русиньского духа в селї і єй муж, отець духовный, Франтїшек Крайняк. Но, на жаль, в такім великім селї з многыма жытелями Русинами, ся од септембра 2015 не назберало дость школярїв, жебы сьме могли на ОШ з МШ в Камюнцї продовжовати з навчанём русиньского языка.

 

За помочі Мґр. Петры Семанцёвой-Ткачовойод септембра 2014 ся нам подарило отворити вечерню школу русиньского языка і в  Братїславі. Помогло нам і обчаньске здружіня  молоды.Русины і їх председа Інж. ПетроШтефаняк, котрый за мінімалне наёмне нам понукнув їх просторы на навчаня. Велике ДЯКУЄМЕ патрить так і обчаньскому здружіню молоды.Русины, і Петрї Ткачовій, абсолвенцї Інштітуту русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї в Пряшові, же уж другый школьскый рік ся учіть русиньскый язык і в Братїславі.

 

В окресї Міджілабірцї сьме в септембрї 2014 зачінали в ОШ з МШ з навчалным языком русиньскым у Чабинах вдяка  директорцї ПаедДр. Марії Ясиковій. Школярїв у Чабинах є з рока на рік менше, панї директорка робить, што може, жебы захранила першу ОШ з МШ з навчалным языком русиньскым, но увидиме, што жывот принесе. В недалекій Радвани над Лабірцём зачав в нашій вечернїй школї учіти русиньскый язык іМґр. Марек Ґай, днесь директор ОШ з МШ у Радвани над Лабірцём і методік русиньского языка КМЦ в Пряшові. В Міджілабірцях в ОШ на ул. Коменьского 135/6 од септембра 2014 ся до вечернёй школы запоїла і Мґр. Івета Мелнічакова. Учітелька, котра є і русиньсков поетков, інтересным способом мотівує дїточкы к навчаню свого материньского языка писмом і бісїдов. І в недалекій МШ на ул. Ґен. Свободы675/23 зачала вести кружок русиньского языка Марія Прохірова Коропчакова. Контінуіта навчаня русиньского языка в матерьскій школї і наслїдно в основній школї так може быти фактом і в Міджілабірцях.

 

В окресї Левоча учіме у вечернїй школї русиньского языка од самого зачатку. В селї Вільшавіця на сільскім урядї од септембра 2013 до юна 2014 учіла русинскый язык ПгДр. Люба Кралёва, ПгД. Із Пряшова. До Вільшавіцї ходити кажду другу пятніцю, было але про Любу Кралёву чім дале, тым тяжше, зато была барз рада, же председкыня обчаньского здружіня Жывот Русина Мґр. Алжбета Русинякова, котра довєдна з братом Інж. Мареком Русиняком, закликала до Вільшавіцї Любу Кралюву учіти русиньскый язык, ся наконець сама вхопила навчаня русиньского языка в їх селї. Як учітелька в ОШ в селї Нижнї Репашы эачала Мґр. Алжбета Русинякова учіти русиньскый язык і в своїй основній школї з  матерьсков школков, і так сьме могли отворити далшу вечерню школу русинського языка про дїти і дорослых – в Нижнїх Репашах.

 

Зістало іщі написати, ці учіме і надале в містї Пряшів, котре ся любить называти културным центром Русинів на Словеньску. В Пряшові учіть Люба Кралёва русиньскый язык од септембра 2013 дотеперь дорослых молодых людей-фолклорістів, котры хотїли знати высловлёвати русиньскы співанкы по русиньскы, або штуденткы герецтва на пріватній конзерваторії в Пряшові, котры сі думали, же будуть грати в ТАД, но по приятю на высоку школу перестали ходити на годины русиньского языка. З великов радостёв ся наконець подарило то, о што сьме ся довше снажили. Зачали сьме учіти русиньскый язык на Пряшівскій універзітї в Пряшові – не на ІРЯК ПУ. Од септембра 2015 ся то подарило вдяка докторандцї ІРЯК Мґр. Зденцї Цітряковій, котра підхопила тых высокошкольскых штудентів на ПУ, котры мають русиньске корїня, но по русиньскы або не бісїдіють, або не пишуть. На навчаня русиньского языка ся наконець приголосили і штуденты,котры не мають русиньске коріня.

 

І так сьме в 2015 роцї отворили 27 вечернїх школ русиньского языка про дїти і дорослых із 31 класами. Велё або мало – так вопрос не стоїть. Каждый рік ся в нашых вечернїх школах стане штось нове, зато же жывот принесе нечеканы несподїваня. Помалы собі на ных звыкаєме.

 

Люба КРАЛЁВА, Пряшів, 29. 11. 2015

• Нашы златы дїточкы на ОШ в Гуменнім на ул. СНП зачали ся там учіти русиньскый язык в септембрї того року з панї учітельков Мґр. М. Мудріковов.
• Мґр. Зденка Цітрякова (перша злїва), докторандка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ, не на тім іштітутї, але на Пряшівскій універзітї вообще зачала учіти штудентів русиньскый язык в рамках вечернёй школы.

Go back