Святый вечур під Дуклёв

Приходить час Рiствяных свят. А прото єм ся рїшыв вам описати звыкы i повiры людей пiд Дуклёв споєны зо Святым вечером.

 

На Святый вечур ся ставать барз скоро рано, а то i з практічныпричін – треба вшытко нарыхтовати на три днї свят. Треба нарыхтовати дрыва, кормиво про домашнї звірята, ґаздынї мусять наварити веце їсти, бо у нас ся на Рiство николи не варить їсти. Такой зрана треба вшыткым повертати, што маме пожычане, бо через свята не мать быти в обыстю нїч пожычане. На Святый вечур ся не ходить по хыжах, бы сьме до дакого не занесли бiду. Хлопи роблять ґаздiвскы роботы, бабы варять їсти i прячуть хыжу а дїти параджать стромик. Стромик ся в русинскых хыжах не робить лем тодыль, кiдь мають у родинї жалобу (іщі не перешов рiк од смерти ближнёго). Познам припады, же кiдь умер дїдо а в родинї мали малы дїти, та не парадили стромик, але прутяну мiтлу. Перед вечером ся цїла родина запаять до кормiня звiрят, жебы нїч на господарстві не зістало тот вечур голодне. 

Приправує ся i стiл. Пiд стiл ся кладе солома (бо Ісус Христос по народжіню быв положеный на солому), сокыра або мотыка (подля того, чому ся родина венує – цi ґаздованю або роботї у лїсї), коло стола ся окрутить ланц, на котрым будутьвшыткы цїлу вечерю мати положены ногы (абы цїла родина тримала довєдна як тоты огнивка на ланцю). Стiл ся прикрывать білым обрусом, пiд котрый ся давать на каждый ріг стола даяка коруна i жменя пшеніцї (абы в родинї не хыбовав хлїб i грошы). Серед стола ся ставять посвячена свiчка, котра запхата до горняте з пшеніцёв. Єй свiтло освiчує хыжу цїлу вечерю, вшыткы остатны свiтла ся згасять.

На стiл ся кладутьвшыткы їдла, кажде у своїй мiсцю. Танiры ся не давають, родина їсть довєдна зо сполочной мискы. На стiл ся обычайно кладе холем 7 їдел. У нас ся кладе мiд з хлїбом, часнок­, ябко, капуста з панцаками, мачанка варова, мачанка бандурчана, перогы з капустов i сыром i бандурками, бобалькы з маком, поливка з чочкы або гороху, наша традічна сливчанка, рыба. На Святый вечур ся варять вшыткы традічны пiсны їдла, жебы нияка з потравин на рiк не схыбовала. Самособов, цїлый день ся строго постить а вшыткы їдла суть пiсны, у русиньскых хыжах ся на Святый вечур не їсть мясо, ани ниякы iншы мясны їдла (бандурковый шалат, закускы і под.)На столї мусит быти вшытко порыхтуване так, абы нихто не ставав од стола i не одходил од нёго. Все ся давать на стiл i єдна ложка навеце, жебы была порыхтована, кібы ся заставив даякый подорожнїй при хыжi. Кладе ся i єден танiр i ложка про нашых помершых, а про них ся робить i окреме мiсце при столї. 

Вечур, як засвітитьперша звiзда на небi, ся розоспiвають церьковны звоны – нас знак, же треба iти вечеряти. Цїла родина ся iде мыти. Памятам собі, же даколи сьме ся мыли на рiнї або коло студнї, теперь у хыжi, но у лаворїабы вода лем тота єдна была. Найсамперше ся iдуть мыти дїдо i баба, потiм ґазда з ґаздынёв а наконець дїти тай iншы гостї. Каждый ся мыє з грошами, якы му дасть до рукы найстаршый член родины. 

Вшыткы клікаме на колїна і довєдна ся молиме. Потiм сiдаме ку столу. Глава родины скликує по менї помершых ближнїх гу вечерї. Найстарша баба робить каждому хрестик з медом на чело (абы сьме были такы солодкы як тот мед). Потiм собі припєме штамперликом палїнкы (жебы ся їдло на жалудку не хопило). Далей ся їсть по стручку частку а розкроює ся ябко на тілько фалатків, кілько людей вечерять а навеце єден фалаток до динеркы про звірята. Ябко ся розкроїть на шырку а подля середины ся предповідать, яка буде родина, ці здрава по цїлый рiк. Каждый мусит їсти з каждого їдла а ґазда з каждой мискы одобере до динеркы про звірята. По вечери ся розосвітят далшы свiтла а глава родины здує зверху свячену свiчку. Кiдь iде дым до горы або до того боку, де порожнє мiсце, та є добрї, кiдь дым смерує на дакотрого чоловiка за столом, тот ся правдоподiбно другого святого вечера не дожыє.

По вечерi ся вшытко зо стола одложыть на своє мiсце, бо то ся буде доїдало на Рiство, бо в тот день ся не варить. Приходжають віфлеємцї i спiвають колядкы. Потiм вшыткы люде iдуть до церькви на Великоє Повечеріє. 

 

ХРИСТОС РАЖДАЄТ СЯ! СЛАВИМЕ ЄГО!

 

Петро МЕДВІДЬ

Go back